Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Калашнікової О.В., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Володарсько-Волинському районі Житомирської області про визнання дій незаконними і зобов'язання вчинити дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року,

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області (далі - Управління ПФУ), в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просив:

визнати незаконними дії Управління ПФУ щодо непризначення пенсії з урахуванням пільгового стажу позивача;

зобов'язати Управління ПФУ зарахувати до пільгового стажу позивача періоди роботи: 1) у Житомирській геологорозвідувальній експедиції: з 9 червня 1981 року по 1 липня 1984 року - помічником бурильника, бурильником; з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року - водієм автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водієм спеціального вахтового автомобіля, обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт з повним робочим днем за яке виплачувалось польове забезпечення; 2) у філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат "ПАТ "Кримський Титан": з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2014 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем за списком № 2; 3) у товаристві з обмеженою відповідальністю "Межирічанський гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ТОВ "Межирічанський ГЗК") з 1 квітня 2015 року по 25 січня 2016 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем;

призначити ОСОБА_1 з 13 вересня 2015 року пенсію за вислугою років на підставі пункту "б" статті 64 Закону СРСР від 15 травня 1990 року "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР", пункту "б" статті 55, статей 56, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу, набутого за час виконання зазначених вище робіт у Житомирській геологорозвідувальній експедиції, філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат "ПАТ "Кримський Титан", ТОВ "Межирічанський ГЗК".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення із заявою щодо призначення пенсії за вислугу років позивач досяг 55-річного віку і він має достатньо пільгового стажу (12 років і 6 місяців) на роботах зі шкідливими умовами праці (згідно зі Списком № 2 виробництв '…', робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 вересня 1956 року № 1173), необхідного для призначення пенсії. На думку позивача, доводи Управління ПФУ щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу періоду його роботи в Житомирській геологорозвідувальній експедиції водієм автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водієм спеціального вахтового автомобіля, обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт з повним робочим днем за яке виплачувалось польове забезпечення (згідно з довідкою ТОВ "Житомирбуррозвідка" з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року) не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області постановою від 12 квітня 2016 року позовні вимоги задовольнив повністю.

Визнав дії Управління ПФУ щодо відмови у призначенні пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1 незаконними.

Зобов'язав Управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи: у ТОВ "Житомирбуррозвідка" періоди роботи в якості помічника бурильника з 9 червня 1981 року по 1 липня 1981 року; з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року в якості водія автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водія спеціального вахтового автомобіля обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт з повним робочим днем за яке виплачувалось польове забезпечення;

у філії "Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат "ПАТ "Кримський Титан" в період з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2014 року в якості машиніста бурової установки з повним робочим днем за списком № 2;

у ТОВ "Межирічанський ГЗК" період роботи з 1 квітня 2015 року по 25 січня 2016 року в якості машиніста бурової установки з повним робочим днем за списком № 2 та призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на підставі п. "б" статей 55, 56, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 з 13 вересня 2015 року.

Стягнув з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551 гривні 20 копійок.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 13 грудня 2016 року скасував постанову суду першої інстанції в частині: визнання незаконними дій Управління ПФУ щодо не призначення пенсії з урахуванням пільгового стажу ОСОБА_1; зобов'язання Управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи у ТОВ "Житомирбуррозвідка" періоди роботи з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року водієм автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водія спеціального вахтового автомобіля обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт з повним робочим днем за яке виплачувалось польове забезпечення; зобов'язання призначити позивачу пенсію за вислугу років на підставі п. "б" ст.ст. 55, 56, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з урахуванням пільгового стажу за Списком № 2 з 13 вересня 2015 року; стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 275,50 грн.

В цій частині апеляційний суд прийняв постановив нове рішення - про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позову.

В решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його постанову, а постанову суду першої інстанції змінити в частині: "зобов'язання Управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи у ТОВ "Житомирбуррозвідка" періоди роботи з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року в якості водія автомобіля водовозки '…'", виклавши цю частину в такій редакції: "зобов'язати Управління ПФУ зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи у ТОВ "Житомирбуррозвідка" періоди роботи з 2 липня 1984 року по 1 січня 1992 року в якості водія автомобіля водовозки '…'"; "призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до Списку № 2 та статті 64 пункту "б" Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР" (яка є чинною на даний час), статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 13 вересня 2015 року".

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

У справі встановлено, що у вересні 2015 року позивач звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення йому пільгової пенсії відповідно до пункту "б" статті 13, пункту "б" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки має необхідний пільговий стаж на роботах, що дає право на призначення пенсії за списком № 2 виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22 серпня 1956 року (v1173400-56) та постановою Кабінету Міністрів України № 36 від 16 січня 2003 (36-2003-п) року.

Листами від 30 жовтня 2015 року та 11 січня 2016 року Управління ПФУ відмовило позивачу у задоволенні заяви про призначення пенсії, мотивуючи це тим, що у відповідача немає достатньо пільгового стажу і він ще не досяг віку, які необхідні для призначення пенсії на пільгових умовах.

Суди попередніх інстанцій з'ясували, що відповідно до записів трудової книжки та довідок ТОВ "Житомирбуррозвідка" № 3/118 від 30 квітня 2015 року, ТОВ "Межирічанський ГЗК" № 04-36/01 від 25 січня 2016 року, філії "Іршанський ГЗК "ПАТ "Кримський Титан" № 1106/59 від 6 червня 2015року ОСОБА_1 працював:

з 9 червня 1981 року по 12 квітня 1982 року - помічником бурильника свердловини; з 13 квітня 1982 року по 1 липня 1984 року - бурильником свердловини (ТОВ "Житомирбуррозвідка");

з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року - водієм автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водія спеціального вахтового автомобіля обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт (ТОВ "Житомирбуррозвідка");

з 27 липня 2010 року по 31 грудня 2014 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем у філії "Іршанський ГЗК "ПАТ "Кримський Титан";

з 1 січня 2015 року по 31 березня 2015 року - машиністом бурової установки у філії "Іршанський ГЗК ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія";

з 1 січня 2015 року по 25 січня 2016 року - машиністом бурової установки з повним робочим днем (ТОВ "Межирічанський ГЗК".

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, з посиланням на пункт "б" статті 64 Закону СРСР "Про пенсійне забезпечення громадян СРСР" (де йдеться про право на пенсію за вислугу років осіб - працівників експедицій '…', безпосередньо зайнятих на польових геологорозвідувальних, пошукових '…' роботах) зазначив, що позивач досяг пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах, а надані ним документи підтверджують наявність стажу, необхідного для призначення пенсії за вислугою років відповідно до статей 55, 56, 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд апеляційної інстанції натомість відзначив, що період роботи в ТОВ "Житомирбуррозвідка" з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року (водієм автомобіля водовозки '…') з набранням чинності Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (1 січня 1992 року) не може зараховуватися до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. Такий висновок суду апеляційної інстанції ґрунтується на тому, що такої посади/роботи не було передбачено як у період дії Списку № 1 і Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 (v1173400-56) (далі - Постанова РМ СРСР № 1173), так і в період дії Списку № 1 і Списку № 2 виробництв, робіт, професій '…', затверджених постановою Кабінету Міністрів СРСР 26 січня 1991 року № 10 (va010400-91) (далі - Постанова КМ СРСР № 10). З набранням чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) працівники експедицій, партій, загонів дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових '…' роботах (пункт "б" частини першої статті 55 Закону) з досягненням віку для чоловіків - 55 років і за наявності стажу (загального 25 років, з яких на зазначених вище роботах - 12 років і 6 місяців) мають право на пенсію за вислугою років. Оскільки позивач після набрання чинності цим Законом не був безпосередньо зайнятим на роботах, зазначених в пункті "б" частини першої статті 55 Закону, то законних підстав для зарахування цього стажу до пільгового чи такого, що дає право на пенсію за вислугою років відповідно до статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" немає. Відтак апеляційний суд констатував, що станом на дату звернення позивача щодо призначення йому пенсії він не мав достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (12 років і 6 місяців), а також не досяг пенсійного віку (57 років) для того, щоб пенсію йому можна було призначити зі зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України лише частково погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і при постановленні цієї ухвали виходить з такого.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; '…'.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; '…'.

Частиною п'ятою статті 13 Закону № 1788-ХІІ встановлено, що порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

За статтею 100 Закону № 1788-ХІІ особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (z1451-05) (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Згідно з пунктом 8 Порядку № 383 (z1451-05) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються "список № 1 производств, цехов, профессий и должностей на подземных работах, на работах с вредными условиями труда и в горячих цехах, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных раз мерах" і "список № 2 производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затверджені Кабінетом Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 № 1173 (v1173400-56) .

За змістом пункту "б" частини першої статті 55 Закону № 1788-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають працівники експедицій, партій, загонів, дільниць і бригад, безпосередньо зайняті на польових геологорозвідувальних, пошукових, топографо-геодезичних, геофізичних, гідрографічних, гідрологічних, лісовпорядних і розвідувальних роботах, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; '…'.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацами другим - третім цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року право на пенсію за вислугу років надається за наявності стажу роботи, встановленого абзацами п'ятнадцятим - двадцять третім пункту "б" частини першої статті 13 цього Закону.

При цьому період роботи безпосередньо в польових умовах протягом півроку або більше півроку зараховується за рік роботи, менше півроку - за фактичною тривалістю, а на сезонних роботах - відповідно до статті 61 цього Закону.

Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За вимогами пункту 20 Порядку № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отож, за загальним правилом особа має право на пенсію за умови досягнення пенсійного віку та наявності страхового стажу, встановлених статтею 26 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV (1058-15) ).

Поряд з тим, за пунктом 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону № 1058-IV (1058-15) встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) .

За Законом № 1788-ХІІ (1788-12) достроково вийти на пенсію можуть, зокрема, особи, які набули право на пенсію за вислугу років (статі 52, 54, 55 Закону), а також особи, які набули право на пільгові пенсії (статі 13, 14, 100 Закону).

Відповідно до частини шостої статті 56 Закону № 1788-ХІІ при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.

Отже, за Законом № 1788-ХІІ (1788-12) пенсія за вислугу років і пенсія за віком на пільгових умовах є різними видами пенсійних забезпечень (з огляду на підстави для їх призначення). Водночас, як зазначено вище, Закон № 1788-ХІІ (1788-12) дозволяє взаємне зарахування періодів роботи, які дають право на пенсію на пільгових умовах (стаття 13, 14 цього Закону) з періодами, які дають право на пенсію за вислугою років (стаття 55 Закону).

Судячи зі встановлених у справі фактичних обставин спір виник у зв'язку з відмовою Управління ПФУ призначити позивачу пенсію за вислугою років з огляду на недосягнення ним відповідного віку і відсутність необхідного пільгового стажу. Стосовно останнього, то відповідач висловив заперечення щодо наявності підстав для зарахування до нього періоду роботи позивача у ТОВ "Житомирбуррозвідка" водієм автомобіля водовозки по обслуговуванню бурових агрегатів на дільниці проведення бурових робіт та водія спеціального вахтового автомобіля обслуговуючого геологозйомочні партії на час польового періоду на віддалених ділянках робіт у період з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року.

У справі встановлено, що відповідно до довідки ТОВ "Житомирбуррозвідка" про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за № 3/35 від 1 березня 2016 року період роботи позивача в Житомирській геологорозвідувальній експедиції на пошукових геологорозвідувальних роботах з 9 червня 1981 року по 12 квітня 1982 року (помічником бурильника свердловини), а також з 13 квітня 1982 року по 1 липня 1984 року (бурильником свердловини), який сумарно становить 3 роки і 23 дні, дає право на зарахування набутого на цих роботах стажу при призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 (затвердженого Постановою РМ СРСР № 1173 (v1173400-56) ).

Суд апеляційної інстанції відзначив, що відповідно до чинного у період роботи позивача на зазначених вище посадах Списком № 2, який було затверджено постановою РМ СРСР № 1173 (v1173400-56) , виконувані позивачем роботи (у період з 9 червня 1981 року по 12 квітня 1982 року, а також з 13 квітня 1982 року по 1 липня 1984 року) враховувалися при визначенні права на пенсію на пільгових умовах. Зважаючи на вимоги пункту 3 Порядку № 383 (z1451-05) , затверджені постановою РМ СРСР № 1173 (v1173400-56) списки підлягають застосуванню при визначенні права особи на пенсію за віком на пільгових умовах. Отож, висновок судів про наявність підстав для врахування періоду роботи позивача на геологорозвідувальних робота (3 роки і 23 дні) є правильним.

Стосовно періоду роботи позивача водієм автомобіля '…' (з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року), то з цього приводу апеляційний суд встановив, що Списком № 2, який затверджено Постановою РМ СРСР № 1173 (v1173400-56) , а також Списком № 2, який затверджено Постановою КМ СРСР № 10 (va010400-91) такої посади/роботи не передбачено. З огляду на наведені вище вимоги законодавства підстав для зарахування зазначеного періоду роботи до стажу, який дає право на пенсію на пільгових умовах (за Списком № 2) немає.

З 1 січня 1992 року набрав чинності Закон № 1788-ХІІ (1788-12) , за змістом пункту "б" частини першої статті 55 якого працівники експедицій '…' мають право на пенсію за вислугу років (за наявності відповідного віку і стажу). З урахуванням наведених вище положень статті 56 Закону № 1789-ХІІ зазначений стаж може враховуватися при визначені права особи на пенсію на пільгових умовах.

З цього приводу у справі встановлено, що позивач працював водієм автомобіля '…' до 22 березня 1992 року. Відповідно до довідки ТОВ "Житомирбуррозвідка" № 3/116 від 30 квітня 2015 року у періодах роботи позивача у Житомирській геологорозвідувальній експедиції на посаді водія автомобіля '…', з дати набрання чинності статтею 55 Закону № 1788-ХІІ (1 січня 1992 року) польовий стаж позивача був нульовим (з огляду на вимоги зазначеної статті про зарахування фактичної тривалості зазначених робіт, якщо такі виконувалися менше, ніж півроку).

Тому за встановлених обставин є підстави погодитися з висновком апеляційного суду про те, що період роботи позивача на посаді водія з дати набрання чинності положень Закону № 1788-ХІІ (1788-12) і до 22 березня 1992 року також не може зараховуватися до стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (за Списком № 2), позаяк протягом зазначеного періоду позивач не був безпосередньо залучений до виконання польових геологорозвідувальних та пошукових робіт, що є необхідною умовою для зарахування такого стажу.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що період роботи позивача у ТОВ "Житомирбуррозвідка" водієм автомобіля '…' з 2 липня 1984 року по 22 березня 1992 року не може зараховуватися до стажу роботи що дає право на призначення пільгової пенсії відповідно до Списку № 2, а також пенсії за вислугою років відповідно до статті 55 Закону № 1788-ХІІ.

На думку колегії суддів такий висновок, з огляду на встановлені обставини, є передчасним і необґрунтованим.

На посаді водія автомобіля '…' позивач, як встановлено у справі, працював з 2 липня 1984 року, тобто задовго до набрання чинності Законом № 1788-ХІІ (1788-12) (з 1 січня 1992 року). Апеляційний суд констатував, що зазначена робота/посада не була передбачена Списком № 2, який діяв у період роботи позивача на цій посаді (водієм автомобіля '…'), відтак немає підстав зараховувати набутий позивачем стаж (з 2 липня 1984 року по 1 січня 1992 року) до пільгового стажу (що дає право на отримання пенсії за Списком № 2 (стаття 13 Закону № 1788-ХІІ). Разом з тим, робота за такою посадою (при умові безпосередньої зайнятості), відповідно до пункту "б" статті 55 Закону № 1788-ХІІ дає право на пенсію за вислугою років (за умови дотримання встановлених цим Законом вимог щодо стажу (загального і спеціального) та віку). Якщо з набранням чинності цього Закону позивач, як встановлено у справі, фактично не був зайнятий на польових роботах, то обставин стосовно фактичної зайнятості позивача на цих роботах до 1 січня 1992 року суд апеляційної інстанції не з'ясовував.

На думку колегії суддів, для правильного вирішення цього спору необхідно дослідити всі обставини, яким позивач доводить наявність у нього стажу, що є однією з умов для набуття права на пенсію за вислугою років.

Що стосується вимог позивача про зарахування до пільгового стажу періодів його роботи у філії "Іршанський ГЗК "ПАТ "Кримський Титан", філії "Іршанський ГЗК ДП "Об'єднана гірничо-хімічна компанія" та в ТОВ "Межирічанський ГЗК", то за встановлених в цій справі обставин висновки судів попередніх інстанцій про наявність підстав для їх зарахування є правильними.

Відповідно до статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Керуючись статтями 159, 222, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2016 року в цій справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.