826/12841/14 Про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон - 09.08.2017 Прийняття

розглянула у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року і ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маг-2000" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зобов'язання вчинити певні дії,

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МАГ-2000" (далі - ТОВ "МАГ-2000", позивач) з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів (далі - відповідач) про:

- визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100270003/2014/000113/2 від 08 травня 2014 року;

- визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270003/2014/40125 від 09 травня 2014 року;

- зобов'язання відповідача визнати митну вартість товарів, поставлених за контрактом № 03/06 від 10 квітня 2006 року, укладеним між позивачем та фірмою GRICE PROPERTIES LIMITED та специфікації № 66 до даного контракту.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судами норм процесуального та матеріального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

На підставі розпорядження керівника апарату Вищого адміністративного суду України від 20 грудня 2016 року № 1409 у зв'язку із звільненням судді Сороки М.О. справу перерозподілено головуючому судді Мороз Л.Л.

Перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Як встановлено, між позивачем (покупець) та фірмою "GRICE PROPERTIES LIMITED" (Канада) (продавець), укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № 03/06 від 10 квітня 2006 року, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продавати покупцю товар - "плівку ПВХ для виробництва штучних ялинок та мішури новорічної", найменування, кількість і ціна якого зазначені в специфікації до договору, на умовах CIF - м. Одеса, Україна (згідно з правилами "Інкотермс-90").

В межах виконання вищевказаного контракту, позивач здійснював імпорт товару, а саме: труби із чорних металів зварні, круглого поперечного перерізу, призначені для виробництва ялинок штучних новорічних: трубка довжиною 6 м, діаметром 16 мм, товщина стінки 0,5 мм - 5100,00 кг; трубка довжиною 6 м, діаметром 18 мм, товщина стінки 0,8 мм - 14220,00 кг; трубка довжиною 6 м, діаметром 28 мм, товщина стінки 1,0 мм - 4740,00 кг, виробник Tianjin Furen Importexport Co., Ltd., країна виробництва Китай.

Позивачем подано митну декларацію від 05 травня 2014 року № 100270003/2014/317660 та документи з метою здійснення митного контролю та митного оформлення зазначеного товару.

Позивачем для митного оформлення надано митному органу наступні документи: контракт (зовнішньоекономічний договір) від 10 квітня 2006 року № 03/06 додаткову угоду № 8 від 30 грудня 2012 року до контракту № 03/06 від 10 квітня 2006 року; специфікацію № 66 від 26 лютого 2014 року; міжнародну автомобільну накладну (CMR) від 29 квітня 2014 року № 0566; коносамент (bill of Lading) від 07 березня 2014 року № TSNODS000368; рахунок-фактуру (інвойс) від 26 лютого 2014 року № FR-E43-131231; сертифікат про походження товару від 07 березня 2014 року № G14470ZC37980181.

Під час здійснення контролю у посадових осіб Київської міжрегіональної митниці Міндоходів виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей та виявлені наявні розбіжності, а саме: відповідно до п.1 контракту від 10 квітня 2006 року № 03/06 "продавець продає, а покупець придбає товар "плівка ПВХ для виробництва штучних ялинок", проте, відповідно до інвойсу від 26 лютого 2014 року № FR-E43-131231 покупець придбав труби з чорних металів, призначені для виробництва штучних ялинок; згідно п.3.4 вказаного контракту вантаж повинен супроводжуватися наступними документами: накладна, інвойс, специфікація, але відповідно відмітки Південної митниці, інвойс на теплохід не надавався; в коносаменті від 07 березня 2014 року № TSNODS000368 відсутня інформація щодо товаросупровідних документів на вантаж, що не дає змогу ідентифікувати заявлений вантаж.

Декларанту запропоновано протягом 10 календарних днів надати наступні додаткові документи: транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (відповідно до вимог наказу Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 599 (z0984-12) ); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини; інші документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням декларанта).

Позивачем на вимогу митного органу подано наступні документи: некласифікований комерційний документ - калькуляція виробника б/н від 14 березня 2014 року, документ, що підтверджує вартість перевезення товару - транспортні витрати від 06 травня 2014 року № РаТ0612, прайс-лист виробника товару, копію митної декларації країни-відправника від 05 березня 2014 року № 020220140520376964 та повідомлено про неможливість надання інших додаткових документів для підтвердження митної вартості товару.

Київською міжрегіональною митницею Міндоходів прийнято рішення № 100270003/2014/000113/2 від 08 травня 2014 року про коригування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ "МАГ-2000", згідно якого, у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально та внаслідок неподання декларантом додаткових документів на письмову вимогу митного органу, митну вартість товару визначено за 6 (резервним методом) та ґрунтується на митній вартості товару, митне оформлення якого вже здійснене за митними деклараціями від 22 квітня 2014 року № 110130000/4/503256, № 110130000/4/503258, від 23 квітня 2014 року № 110130000/4/53312.

Крім того, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення від 09 травня 2014 року № 100270003/2014/40125 відповідно до п.6 ст. 54, ст. 256 МК України у зв'язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості № 100270003/2014/000113/2 від 08 травня 2014 року.

Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

У відповідності до ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

При цьому, згідно ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст. 55 МК України).

Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст. 54 МК України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі, зокрема, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У касаційній скарзі, як і під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій позивач зазначає, що право на витребування від декларанта додаткових документів виникає лише у разі наявності обґрунтованого сумніву у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів. Проте, підстав для такого сумніву у митного органу у спірних правовідносинах не було.

Таким доводам позивача суди попередніх інстанцій надали належну правову оцінку, з якою погоджується і колегія суддів.

Так, у графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів № 100270003/2014/000113/2 від 08 травня 2014 року зазначено, що надані позивачем документи містять розбіжності, у поданих документах відсутність всіх відомостей відповідно до обраного методу визначення митної вартості, а саме: відповідно до п.1 контракту від 10 квітня 2006 року № 03/06 "продавець продає, а покупець придбаває товар "плівка ПВХ для виробництва штучних ялинок", проте, відповідно до інвойсу від 26 лютого 2014 року № FR-E43-131231 покупець придбав труби з чорних металів, призначених для виробництва штучних ялинок; згідно з п.3.4 вказаного контракту, вантаж повинен супроводжуватися наступними документами: накладна, інвойс, специфікація, але відповідно відмітки Південної митниці, інвойс на теплохід не надавався; в коносаменті від 07 березня 2014 року № TSNODS000368 відсутня інформація щодо товаросупровідних документів на вантаж, що не дає змогу ідентифікувати заявлений вантаж.

На думку колегії суддів, вказані розбіжності свідчать про наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у повноті та/або достовірності відомостей про митну вартість товарів, оскільки не ідентифікують товар та не підтверджують належним чином витрати на транспортування цього товару.

Також, правильним є висновок судів попередніх інстанцій, що додатково надані декларантом митному органу документи спростовують доводи відповідача та не можуть бути ним враховані для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки документи подані не в повному обсязі, декларантом не здійснено переклад митної декларації країни відправлення від 03 травня 2014 року № 020220140520376963, яку неможливо ідентифікувати з ввезеним товаром.

Суди також дійшли правильного висновку, що доводи позивача щодо подання ним разом з зовнішньоекономічним контрактом від 10 квітня 2006 року № 03/06 також і специфікацію № 66 від 26 лютого 2014 року, яка є додатком до договору, що дає можливість ідентифікувати товар та свідчить про узгодження поставки цього товару, є необґрунтованими, оскільки у відповідності до п.3.1 вищезазначеного контракту № 03/06 від 10 квітня 2006 року асортимент, ціни та кількість партії товару, що поставляється, узгоджується сторонами додатково та зазначається в специфікації на кожну окрему партію товару. Проте, умовами вищезазначеного зовнішньоекономічного контракту не передбачена можливість зазначення в специфікаціях інших умов поставки, ніж визначено умовами контракту, зокрема, найменування та виду товару, натомість, в специфікаціях сторонами контракту може визначатись асортимент, ціни та кількість партії плівки ПВХ для виробництва штучних ялинок, що поставляється.

Крім того, згідно з п.3.3 контракту № 03/06 від 10 квітня 2006 року товар поставляється на умовах СІF-Одеса, натомість, в специфікації та прайс-листі умови поставки зазначені CPT-Київ, при цьому, жодних документів щодо зміни умов поставки декларантом не надано. Також, згідно коносаменту від 07 березня 2014 року № TSNODS000368 та копії митної декларації країни відправлення від 03 травня 2014 року № 020220140520376963 перевезення оцінюваного товару здійснювалось на судні "CSCL KINGSTON V.0097S", однак, в Україну товар ввезено на іншому судні "ZIM VANCOUVER", інформація щодо перевантаження товару не надавалась.

Витрати на навантаження та вивантаження оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, є складовими митної вартості товару відповідно до ст. 58 МК України, а тому наявність розбіжностей в наданих декларантом документах щодо зазначених складових митної вартості позбавляє можливості визначити митну вартість за ціною договору.

Як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість скориговано на підставі наявної інформації про товари, митне оформлення яких вже здійснено, а саме за митними деклараціями від 22 квітня 2014 року № 110130000/4/503256, № 110130000/4/503258 та від 23 квітня 2014 року № 110130000/4/53312.

У своєму рішенні митний орган, застосовуючи резервний метод визначення митної вартості товару, послідовно обґрунтував неможливість застосування кожного з попередніх методів.

Колегія суддів погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що рішення № 100270003/2014/000113/2 від 08 травня 2014 року про коригування митної вартості товарів, імпортованих ТОВ "МАГ-2000" та картка відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 09 травня 2014 року № 100270003/2014/40125 прийняті у відповідності до закону та є правомірними.

З огляду на вказане, підстав для задоволення позову немає.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.