Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Калашнікової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року у справі за позовом Приватного підприємства "Куликівські аграрні інвестиції" до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро", Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування рішення,

У лютому 2017 року Приватне підприємство "Куликівські аграрні інвестиції" звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б., треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро", Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування рішення.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року позовні вимоги Приватного підприємства "Куликівські аграрні інвестиції" було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. від 09.11.2016 року № 32302053.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року апеляційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. було залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року - без змін.

У касаційній скарзі приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити Приватному підприємству "Куликівські аграрні інвестиції" у задоволенні позовних вимог.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.03.2008 року між Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції" та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки площею 3,79 га з кадастровим номером НОМЕР_1 строком на 10 років. Даний договір 03.03.2008 року зареєстровано у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 040883500018.

Звернувшись у грудні 2016 року до державного реєстратора за реєстрацією на підставі додаткового договору права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 з ОСОБА_3, позивач отримав від державного реєстратора рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень від 28.12.2016 року № 33234410, оскільки 09.11.2016 року рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 32302053 приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. було зареєстровано право оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро" згідно договору оренди землі від 03.09.2016 року № Д623.

Вважаючи дії відповідача щодо проведення реєстрації права оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро" такими, що порушують його права Приватне підприємство "Куликівські аграрні інвестиції" звернулося до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 4 статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із статтею 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - це єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Стаття 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначає першою засадою державної реєстрації прав - гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до частини 3 статті 3 вищезазначеного Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.

Частиною 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обов'язково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Згідно із частиною статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:

прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;

2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;

3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;

4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;

5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);

6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;

7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;

8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Відповідно до частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною 3 статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників.

Крім того, Державна реєстраційна служба України у своєму листі від 06.08.2013 року № 2951/05-15-13 (v2951835-13) надала роз'яснення "Щодо запобігання випадків подвійної реєстрації прав оренди на земельну ділянку за різними набувачами", що з метою недопущення одночасного існування державної реєстрації декількох прав оренди на одну земельну ділянку, у випадку проведення державної реєстрації права оренди на земельну ділянку, сформовану у результаті виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв), державному реєстратору слід запитувати інформацію про наявність або відсутність зареєстрованих договорів у органів, що здійснювали таку реєстрацію до 01.01.2013 року, зокрема виконавчих комітетів сільської, селищної, міської ради за місцем розташування земельної частки (паю).

Проте, в порушення вимог чинного законодавства приватний нотаріус Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. при проведенні державної реєстрації речового права за договором оренди землі, укладеним ОСОБА_3 з Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро", належним чином не перевірила, чи має місце вже зареєстроване право оренди на спірні земельні ділянки, внаслідок чого неправомірно здійснила повторну реєстрацію договорів оренди одних і тих самих земельних ділянок, тоді як реєстрація договорів оренди землі за новим орендарем можлива лише після закінчення строку дії або дострокового розірвання договорів оренди землі з попереднім орендарем та відповідної реєстрації цих фактів.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про оренду землі" (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі із Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції"), договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із статтею 202 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент укладення договорів оренди землі із Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції"), державний реєстр земель складається з двох частин:

а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок;

б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.

Пунктом 1.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02.07.2003 року № 174 (z0641-03) , чинного на момент укладення договорів оренди землі із Товариством з обмеженою відповідальністю "Курланд", Книга записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі - це документ суворого обліку, який є складовою частиною державного реєстру земель та містить відомості про зареєстровані державні акти на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договори оренди (суборенди) землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок.

Державний реєстр земель - це складова частина державного земельного кадастру, який складається з книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок та Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку і формується за допомогою АС ДЗК.

Оператори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, що проводять приймання, перевірку та систематизацію реєстраційних карток земельних ділянок, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, ведуть книгу реєстрації, формують Поземельну книгу та не мають прямого доступу до бази даних АС ДЗК.

Поземельна книга - це документ, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, в тому числі кадастровий план, відомості про державний акт на право власності на землю, державний акт на право постійного користування землею, договір оренди землі та власника, користувача, орендаря (суборендаря) земельної ділянки і формується за допомогою АС ДЗК.

Реєстратори державного реєстру земель - це структурні підрозділи Центру ДЗК, які мають доступ та вносять відомості до бази даних АС ДЗК, ведуть Поземельну книгу, здійснюють видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) землі, а також ведуть книгу реєстрації.

Відповідно до пункту 2.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, територіальний орган земельних ресурсів за актом приймання-передавання передає реєстраційну картку оператору (реєстратору) разом з усіма примірниками державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі для їх видачі та державної реєстрації.

Згідно із пунктом 2.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) приймає від територіального органу земельних ресурсів державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі та реєстраційну картку. У разі виявлення розбіжностей в державному акті на право власності на земельну ділянку, державному акті на право постійного користування земельною ділянкою, договорі оренди землі та реєстраційній картці вони за актом приймання-передавання повертаються до територіального органу земельних ресурсів для доопрацювання

Пунктом 2.7 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що у разі оформлення договору оренди (суборенди) землі територіальний орган земельних ресурсів надає за актом приймання-передавання Оператору (реєстратору) реєстраційну справу для створення реєстраційної картки. Оператор (реєстратор) у 10-денний термін заповнює реєстраційну картку.

Згідно із пунктом 2.8 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, Оператор (реєстратор) здійснює видачу та реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та видачу договорів оренди (суборенди) землі. Видача державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договору оренди (суборенди) землі супроводжується внесенням запису про державну реєстрацію до відповідних розділів книги реєстрації. При цьому оператор (реєстратор) відображає дані державної реєстрації на всіх примірниках державних актів на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди (суборенди) землі.

До реєстраційної картки оператором (реєстратором) вносяться відомості про державну реєстрацію згідно з пунктом 3.4 цього Порядку.

Після внесення відомостей про державну реєстрацію до реєстраційної картки вона засвідчується підписом керівника з зазначенням прізвища та ініціалів і печаткою оператора (реєстратора).

Другий примірник державного акта на право власності на земельну ділянку, на право постійного користування земельною ділянкою, примірники договору оренди (суборенди) землі оператор (реєстратор) передає до територіальних органів земельних ресурсів за актом приймання-передавання.

Пунктом 2.9 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що Оператор передає реєстратору перший примірник реєстраційної картки, після чого реєстратор вносить відомості з реєстраційної картки до бази даних АС ДЗК. Після внесення реєстратором відомостей до бази даних АС ДЗК на першій сторінці реєстраційної картки ставиться штамп реєстратора та підпис особи, яка внесла відомості.

Згідно із пунктом 2.10 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель перший примірник реєстраційної картки передається на зберігання до архіву реєстратора. Другий примірник реєстраційної картки включається до Поземельної книги, формування та зберігання якої здійснює оператор.

Відповідно до пункту 4.2 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

Пунктом 4.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що у книзі реєстрації реєструються:

- державні акти на право власності на земельну ділянку;

- державні акти на право постійного користування земельною ділянкою;

- договори оренди землі.

Відповідно до пункту 4.5 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, державну реєстрацію державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі у книзі реєстрації здійснює оператор (реєстратор), у межах повноважень якого є земельна ділянка.

Згідно із пунктом 4.6 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, внесення записів реєстрації до книги реєстрації здійснює особа, яка призначається згідно з наказом оператора (реєстратора).

Пунктом 8.1 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель визначено, що реєстраційний номер присвоюється державному акту на право власності на земельну ділянку, державному акту на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі в момент здійснення його державної реєстрації.

Пунктами 12.3, 12.4 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель передбачено, що дані для формування Поземельної книги вносяться до бази даних АС ДЗК після внесення записів до книги реєстрації.

Відповідальність за формування та ведення поземельних книг покладається на осіб, які призначаються наказом оператора (реєстратора).

Відповідно до пунктів 14.1, 14.2, 14.3 Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, для внесення до Поземельної книги відомостей про земельну ділянку, на яку було оформлено державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі до введення в дію цього Порядку, оператор (реєстратор) звертається з письмовим запитом про отримання відомостей про земельну ділянку до територіальних органів земельних ресурсів

Територіальний орган земельних ресурсів у тижневий термін з моменту подання письмового запиту надає за актом приймання-передавання оператору (реєстратору) технічну документацію або реєстраційну справу для створення реєстраційної картки.

У разі неможливості відтворення інформації територіальний орган земельних ресурсів надає офіційний висновок про відсутність відомостей для внесення їх до бази даних АС ДЗК.

На договорі оренди землі від 01.03.2008 року, укладеному між Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції" та ОСОБА_3, міститься відмітка про те, що 03.03.2008 року даний договір зареєстровано у Куликівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДП "Центр Державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у державному реєстрі земель вчинено запис за № 040883500018.

Крім того, з листа Відділу Держгеокадастру у Куликівському районі Чернігівській області від 17.02.2017 року № 9-28-99.1-310/2-17 вбачається, що відповідно до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі, в розділі 4 за № 040883500018 від 03.03.2008 року зареєстровано договір оренди землі між Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції" та ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 3,79 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, термін договору оренди - 10 років.

Відсутність реєстраційних справ, реєстраційних карток, відсутність відомостей в базі даних АС ДЗК та у Поземельній книзі не свідчить про незавершеність чи відсутність державної реєстрації як такої та не може ставитись за вину позивачу, оскільки обов'язок щодо внесення відомостей у Поземельну книгу покладався на реєстратора державного реєстру земель та оператора (реєстратора).

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що відповідно до положень Тимчасового порядку державна реєстрація договорів оренди земельної ділянки вважається здійсненою з моменту внесення даних до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі,

Таким чином, враховуючи наявність даних у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договору оренди землі про оренду спірної земельної ділянки із Приватним підприємством "Куликівські аграрні інвестиції", а відтак державна реєстрація цього договору є здійсненою.

Враховуючи викладене, в силу положень абзацу 3 частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відповідач повинен був запитати в органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо) щодо фактів реєстрації договорів оренди землі на відповідні земельні ділянки для встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженням.

Невиконання державним реєстратором такого обов'язку обумовило повторну реєстрацію права оренди одних і тих самих земельних ділянок, внаслідок чого істотно порушено законні права та інтереси позивача як правомірного орендаря земельних ділянок.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 29.09.2015 року у справі № 21-760а15 та від 15.11.2016 року у справі № 21-3030а16, згідно яких державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації, а реєстрація нових договорів оренди є неможливою до закінчення строку дії попередніх договорів та відповідної реєстрації цього факту.

Відповідно до статті - 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, визнавши протиправним та скасувавши рішення приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Н.Б. від 09.11.2016 року № 32302053.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 21.02.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.04.2017 року у справі за позовом приватного підприємства "Куликівські аграрні інвестиції" до приватного нотаріуса Чернігівського районного нотаріального округу Лисенко Наталії Борисівни, треті особи - ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Горбів Агро", Куликівська районна державна адміністрація Чернігівської області, про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.