Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Швеця В.В.,

Пасічник С.С.,

Стародуба О.П.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року -

У квітні 2016 року ОСОБА_4 пред'явив в суд позов, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 37 о/с від 14 березня 2016 року щодо звільнення його відповідно до пункту 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" зі служби в поліції у запас Збройних сил (через службову невідповідність);

- поновити його на посаді старшого інспектора управління превентивної діяльності служби Головного управління Національної поліції в Рівненській області;

- стягнути з Головного управління Національної поліції в Рівненській області cередній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 березня 2016 по день фактичного поновлення на посаді.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 14 березня 2016 № 37 о/с, з урахуванням внесених наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 7 червня 2016 № 128 о/с змін, в частині звільнення зі служби в поліції у запас Збройних сил (з постановленням на військовий облік) за пунктом 5 (через службову невідповідність) лейтенанта поліції ОСОБА_4, старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Поновлено лейтенанта поліції ОСОБА_4 з 25 березня 2016 на службі в поліції на посаді старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

Стягнуто з Головного управління Національної поліції в Рівненській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 18025 грн.

В обґрунтування касаційної скарги відповідач посилається на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухвалених ними рішень та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з грудня 2005 року.

На підставі заяви позивача від 7 листопада 2015 року наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 4 о/с від 7 листопада 2015 року ОСОБА_4, який мав спеціальне звання лейтенант міліції, було призначено в Національну поліцію України на посаду старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Рівненській області з присвоєнням в порядку переатестування спеціального звання "лейтенант поліції".

Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ № 16 від 26 січня 2016 року "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної поліції в Рівненській області", яким з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівня, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону № 580-VIII та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом МВС № 1465 від 17 листопада 2015 року (z1445-15) , зобов'язано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

За результатами розгляду проведеної щодо позивача атестації, членами атестаційної комісії № 1 Головного управління Національної поліції в Рівненській області прийнято рішення, що позивач займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність. Вказане рішення підтримано Головою атестаційної комісії та оформлено протоколом ОП №15.00003711.0019928 від 22 лютого 2016 року.

Не погоджуючись з зазначеними висновками атестаційної комісії Рівненської області, позивач оскаржив її висновок (рішення) до апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 3, однак, апеляційною атестаційною комісією скаргу позивача відхилено, що оформлено протоколом ОП № 15.00004169.0019928 від 29 лютого 2016 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 37 о/с від 14 березня 2016 року лейтенанта поліції ОСОБА_4, старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції України в Рівненській області, звільнено у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 5 частини 1 статті 77 закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність). Підстава: висновок апеляційної атестаційної комісії Західного регіону № 3 від 29 лютого 2016 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 128 о/с від 7 червня 2016 року внесено зміни до наказу № 37 о/с від 14 березня 2016 року, в частині звільнення лейтенанта поліції ОСОБА_4 та вважати датою його звільнення 24 березня 2016 року.

Не погоджуючись з наказом про звільнення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що атестація позивача була призначена за відсутності посилання на будь-яку з підстав проведення атестації поліцейського, що визначені у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", та всі наступні дії щодо позивача, такі як проведення атестації, звільнення його з поліції за наслідками атестації, є протиправними, оскільки вчинялись на підставі і внаслідок неправомірного застосування вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України від 2 липня 2015 року № 580-VIII "Про Національну поліцію" (580-19) .

Відповідно до статті 58 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Крім того, згідно пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) видання наказу про призначення є самостійною і достатньою підставою для призначення колишніх працівників міліції на посади, створені в структурі Національної поліції України.

Тобто, зазначений пункт Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачає процедури переатестування колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді як під час прийняття, так і після прийняття на службу в поліцію для подальшого проходження служби.

Тоді як, відповідно до приписів частини першої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Перелік підстав для атестування визначено у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", так, атестування поліцейських проводиться:

1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу;

2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність;

3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Кожна з зазначених підстав для проведення атестування повинна бути зв'язана з певними передумовами, зокрема, атестування яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі особистої заяви позивача, наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 7 листопада 2015 року № 4 о/с позивача в порядку переатестування без проведення конкурсу призначено на посаду старшого інспектора управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в Рівненській області, з присвоєнням спеціального звання "лейтенат поліції", отже позивача прийнято на службу до поліції на умовах, визначених пунктами 9 та 12 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) шляхом видання наказу про призначення за його згодою.

Крім того, судами досліджено, що зі змісту наказу Головного управління національної поліції в Рівненській області від 26 січня 2016 року № 16 вбачається, що він не містить посилань на підстави для атестування поліцейських, передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", тоді як в ньому вказано лише про мету проведення атестування.

Водночас, судами встановлено, що атестування позивача проведено у порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає положенням частини 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Окрім цього, досліджено протиправність рішення (висновку) атестаційної комісії, оформленого протоколом № 15.00003711.0019928 від 22 лютого 2016 року, так як воно проведено всупереч Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 (z1445-15) .

Наведене підтверджується відсутністю мотивів, якими комісія керувалась під час прийняття такого рішення, зокрема, в протоколі відсутні будь-які посилання на обставини, що свідчать про недостатній рівень теоретичних знань та професійних якостей позивача, чи інші дані, які б свідчили про його низький професійний потенціал; невідповідність позивача оновленим вимогам суспільства до професії поліцейського, інших обставин, що свідчать про невідповідність особи позивача посаді, яку він займає.

Враховуючи, що мета атестування, визначена у частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", не утворює самостійну підставу для проведення атестування і перебуває у системному взаємозв'язку з вичерпними підставами, визначеними у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", тобто, цей Закон не передбачає проведення атестування без настання обставин, визначених частиною 2 статті 57 цього Закону, суди дійшли вірного висновку про протиправність дій відповідача щодо включення позивача до списку поліцейських, які підлягають атестуванню, оскільки правові підстави для проведення атестації позивача були відсутні.

Частиною першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, судами встановлено відсутність жодних доводів на підтвердження обґрунтованості та правомірності рішення (висновку) атестаційної комісії, як і не надано обґрунтованих доводів щодо неможливості прийняття відносно позивача іншого, ніж передбаченого підпунктом 4 пункту 15 Розділу ІV Інструкції № 1465 (z1445-15) , висновку, зокрема, займаній посаді не відповідає та підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Також колегія суддів зазначає, що результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування, і відповідно, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли вірного висновку про протиправність рішення (висновку) атестаційної комісії щодо невідповідності ОСОБА_4 займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки останнє прийнято без урахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття, а також відсутності повного, всебічного розгляду та дослідження всіх матеріалів.

Отже, прийняті у справі судові рішення про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 14 березня 2016 року № 37 о/с в частині його звільнення та поновлення на посаді командира роти дорожньо-патрульної служби Головного управління Національної поліції в Рівненській області є правомірними.

Також, судом першої інстанції правильно вирішено питання щодо стягнення з відповідача на користь позивача грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

Таким чином, в межах доводів касаційної скарги, порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних рішень не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, якщо визнає, що при їх ухваленні суди не порушили норми матеріального та процесуального права.

З огляду на те, що доводи касаційної скарги правильності висновку судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, останні під час розгляду справи вірно застосували норми матеріального права та не порушили норми процесуального права, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для скасування прийнятих ними рішень відсутні.

Керуючись статями 220, 220-1, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області відхилити, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 6 липня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.