Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Єрьоміна А.В.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил,

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби, в якому просив:

- визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Чернігівської митниці від 18.05.2016 року по справі про порушення митних правил;

- закрити провадження по справі;

- повернути легковий автомобіль "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN НОМЕР_2 власникові.

Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову в справі по порушення митних правил від 18.05.2016 року № 0146/10209/16, винесену заступником начальника Чернігівської митниці Державної фіскальної служби Литвиненко В.В. про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина Республіки Італія ОСОБА_1 за статтею 485 Митного кодексу України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, тобто 302588,40 грн. Повернено громадянину Італії ОСОБА_1 легковий автомобіль "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN - НОМЕР_2. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Чернігівська митниця Державної фіскальної служби, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Чернігівської митниці Державної фіскальної служби задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.01.2016 року через пункт пропуску "Грем'яч" Чернігівської митниці ДФС по коридору спрощеного митного контролю громадянином Італії ОСОБА_1 ввезено автомобіль "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN НОМЕР_2 з метою особистого користування у митному режимі "тимчасове ввезення до 1 року".

04.04.2016 року на автодорозі сполученням м. Семенівка - с. Жовтневе прикордонним нарядом "Контрольний пост" ВПС "Семенівка" зупинено автомобіль "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN НОМЕР_2, яким керувала громадянка України ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 29.09.2003 року № НОМЕР_3.

Протоколом від 04.04.2016 року № 0146/10209/16 встановлено, що позивач порушив встановлені митним кодексом України умови тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу особистого користування та використав його в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано пільги та не виконав обов'язок із сплати митних платежів.

Постановою від 18.05.2016 року № 0146/10209/16 у справі про порушення митних правил, громадянина Італії ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого статтею 485 Митного кодексу України та накладено штраф у сумі 302588 грн. 40 коп. Автомобіль "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), вилучений в рахунок забезпечення стягнення штрафу у справі про порушення митних правил на підставі статті 511 Митного кодексу України.

Згідно із постановою від 18.05.2016 року № 0146/10209/16, відповідачем кваліфіковано дії позивача як: залишення ввезеного в режимі тимчасового ввезення на строк до одного року автомобіля "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN НОМЕР_2 на митній території України без належного контролю та надання дозволу на користування ним іншій особі, як вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

Питання тимчасового ввезення транспортних засобів врегульовано Конвенцією про тимчасове ввезення та Додатками до неї, ратифікованої Законом України від 24.03.2004 № 1661-ІV "Про приєднання України до Конвенції про тимчасове ввезення" (1661-15) .

У відповідності до статті 1 Конвенції, кожна із Договірних Сторін зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів), зазначених у Додатках до цієї Конвенції.

Згідно із пунктом "с" частини 1 статті 1 Глави І Додатку "С" Конвенції, "приватне використання" транспортних засобів - перевезення особою виключно для особистих потреб, за винятком будь-якого комерційного використання.

Відповідно до статті 5 Глави III Додатку "С", транспортні засоби для приватного використання повинні бути зареєстрованими на території, яка не є територією тимчасового ввезення, на ім'я особи, яка зареєстрована або постійно проживає за межами території тимчасового ввезення, і ввозитись та використовуватись особами, які постійно проживають на такій території.

Згідно із статтею 380 Митного кодексу України, дозволяється тимчасове ввезення громадянами-нерезидентами на митну територію України транспортних засобів для особистого користування на строк до одного року. Ввезені транспортні засоби особистого користування можуть використовуватися на митній території України виключно громадянами, які ввезли зазначені транспортні засоби в Україну, для їхніх особистих потреб, не можуть використовуватися для цілей підприємницької діяльності в Україні, бути розкомплектовані, а також відчужені чи передані у володіння, користування або розпорядження іншим особам.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 02.04.2016 року позивач виїхав за межі України, що підтверджується копією паспорта.

Відповідачем дії позивача кваліфіковано за статтею 485 Митного кодексу України, а саме: дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів; залишення ввезеного в режимі тимчасового ввезення на строк до одного року автомобіля "SUZUKI JIMNY", р.н. НОМЕР_1 (країна реєстрації - Італія), VIN НОМЕР_2 на митній території України без належного контролю та надання дозволу на користування ним іншій особі.

Судами також встановлено, що з письмових пояснень позивача вбачається, що останній виїхав з України до ОСОБА_6 з метою роботи та розраховував повернутись в Україну в липні. Автомобіль залишив на території України у цивільної дружини, яка мешкає в с. Жовтневе, Чернігівської області. Дозволу ОСОБА_5 на використання автомобіля на території України ніколи не давав. Дізнався про використання нею автомобіля із голосового повідомлення перебуваючи у відрядженні у Великобританії. Також матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 взяла автомобіль у зв'язку з хворобою дитини з метою купівлі ліків та продуктів харчування, про що повідомила позивача в голосовому повідомленні, оскільки не могла додзвонитись.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що в матеріалах відсутні належні докази того, що позивачем ввезено автомобіль в режимі "тимчасове ввезення до 1 року" не для особистого використання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що вирішуючи питання про притягненням позивача до відповідальності за порушення вимог статті 485 Митного кодексу України, відповідач керувався виключно припущеннями, оскільки не надав суду переконливих доказів порушення вимог митних правил за вказаною статтею.

Також, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позовної вимоги в частині закриття провадження по справі про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 485 Митного кодексу України, оскільки це не відноситься до компетенції суду.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Чернігівської митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 05.07.2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови про порушення митних правил - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.