Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Горбатюка С.А., Єрьоміна А.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (далі також - Управління, УПФУ, відповідач) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 26 квітня 2016 року він звернувся до УПФУ в м. Житомирі Житомирської області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії з урахуванням довідки прокуратури Житомирської області від 18 лютого 2016 року № 18/117, в якій зазначено, що заробітна плата на 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) становить 29949,15 гривень.

29 квітня 2016 року Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом № 54/С-8 відмовило йому в задоволенні заяви про здійснення перерахунку пенсії, посилаючись на те, що з 01 червня 2015 року відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсій, призначених, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1697-18) .

Такі дії відповідача позивач вважає протиправними, в зв'язку з чим просив суд:

- визнати протиправною відмову Управління в перерахунку позивачу пенсії за вислугу років на підставі довідки № 18/117 від 18 лютого 2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати;

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок позивачу відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції від 12 липня 2001 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати за відповідною посадою без обмеження граничного розміру, зазначеної у довідці № 18/65 від 18 лютого 2016 року, із 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру та виплатити різницю між фактичною отриманою та належною до сплати сумою пенсії за вислугою років з 01 січня 2016 року.

Богунський районний суд міста Житомира постановою від 17 червня 2016 року позов задовольнив.

Провів заміну відповідача з Управління Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області на його правонаступника - Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Визнав протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Житомирі Житомирської області щодо відмови в перерахунку ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі довідки № 18/117 від 18 лютого 2016 року, виданою прокуратурою Житомирської області у зв'язку із змінами розміру заробітної плати.

Зобов'язав Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" у редакції від 12 липня 2001 року у розмірі 90% від розміру місячної заробітної плати, зазначеної у довідці № 18/117 від 18 лютого 2016 року, виданої прокуратурою Житомирської області, з 01 січня 2016 року без обмеження граничного розміру пенсії та з урахуванням проведених виплат.

Стягнув на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 551,20 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області.

Житомирський апеляційний адміністративний суд постановою від 20 грудня 2016 року, постанову Богунського районного суду міста Житомира від 17 червня 2016 року скасував та прийняв нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача у своїх запереченнях на касаційну скаргу посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність, просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області.

26 квітня 2016 року позивач звернувся до УПФУ в м. Житомирі Житомирської області із заявою про здійснення перерахунку призначеної йому пенсії з урахуванням довідки прокуратури Житомирської області від 18 лютого 2016 року № 18/117, в якій зазначено, що заробітна плата на 01 грудня 2015 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) складається з таких складових: основний оклад 3488,00 гривень, класний чин 135,00 гривень, вислуга років 1449,20 гривень, щомісячна премія 18705,77 гривень, на які нараховуються страхові внески; доплати, які передбачені чинним законодавством: надбавка за виконання особливо важливої роботи - 4564,98 гривень, матеріальна допомога на оздоровлення - 803,10 гривень, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб - 803,10 гривень, а всього становить 29949,15 гривень.

Однак, листом від 29 квітня 2016 року № 54/С-8 відповідач відмовив ОСОБА_1 в задоволенні його заяви про здійснення перерахунку пенсії, посилаючись на те, що з 01 червня 2015 року відсутні законодавчі підстави для перерахунку пенсій, призначених, зокрема, і відповідно до Закону України "Про прокуратуру".

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що перерахунок має здійснюватися з урахуванням норм законодавства, які були чинними на момент призначення пенсії позивачу, тобто, згідно зі статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" перерахунок має бути проведено виходячи з розміру раніше призначеної позивачеві пенсії, а саме 90% від суми місячного заробітку з урахуванням підвищення заробітної плати та з урахуванням вже проведених виплат, тобто відповідач відмовляючи у перерахунку пенсії діяв неправомірно.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції, та постановляючи нове рішення дійшов висновку, що відповідач здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України (254к/96-ВР) та законами України, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, та зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах прокуратури, та з 22 серпня 2006 року реалізував своє право на пенсійне забезпечення за вислугою років на підставі Закону України "Про прокуратуру" № 1789-ХІІ (1789-12) (в редакції, чинній на час набуття такого права).

Відповідно до частини 13 статті 50 Закону України "Про прокуратуру" обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Згідно з частиною вісімнадцятою статті 50 Закону України "Про прокуратуру" призначені працівникам прокуратури пенсії перераховувалися у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадився з першого числа місяця, що йде за місяцем, у якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадився з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Разом з тим, Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) внесено зміни до статті 50 Закону України "Про прокуратуру" та частину вісімнадцяту викладено у такій редакції: "Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15 липня 2015 року набув чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII (1697-18) , згідно Розділу ХІІ Прикінцевих положень якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом положення: Закон України "Про прокуратуру" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 53, ст. 793, N 50, ст. 474; 1995 р., N 11, ст. 71, N 34, ст. 268; 2001 р., N 9, ст. 38, N 44, ст. 233; 2002 р., N 17, ст. 117, ст. 125; 2003 р., N 29, ст. 233, N 30, ст. 247; 2004 р., N 8, ст. 66; 2005 р., N 2, ст. 32, N 6, ст. 132, N 11, ст. 198; 2006 р., N 1, ст. 18, N 19 - 20, ст. 156; 2007 р., N 7 - 8, ст. 66, N 33, ст. 442; 2008 р., NN 5 - 8, ст. 78, N 48, ст. 357; 2010 р., N 37, ст. 497, NN 41 - 45, ст. 529; 2011 р., N 23, ст. 160, N 30, ст. 279; 2012 р., N 12 - 13, ст. 82; 2013 р., N 14, ст. 89, N 21, ст. 208, N 37, ст. 490, N 39, ст. 517; 2014 р., N 11, ст. 132, N 17, ст. 593, N 20 - 21, ст. 745, N 22, ст. 816; із змінами, внесеними Законом України від 14 серпня 2014 року N 1642-VII (1642-18) ), крім пункту 8 частини першої статті 15, частини четвертої статті 16, абзацу першого частини другої статті 46-2, статті 47, частини першої статті 49, частини п'ятої статті 50, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої статті 50-1, частини третьої статті 51-2, статті 53 щодо класних чинів (їх дія поширюється на осіб, яким присвоєно класні чини до набрання чинності цим Законом), статті 55 щодо посвідчення працівника прокуратури, статті 2 у частині підстав звільнення з посади Генерального прокурора України, а також статті 13 щодо функціонування в системі органів прокуратури міських, районних, міжрайонних, районних у містах прокуратур, яка втрачає чинність з 15 грудня 2015 року.

Отже, на час звернення позивача до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, 24 лютого 2016 року, частини тринадцята та вісімнадцята статті 50 Закону України "Про прокуратуру" втратили чинність.

Відповідно до частини двадцятої статті 86 Закону України "Про прокуратуру" (чинної на час виникнення спірних правовідносин) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України, а тому вказані зміни до законодавства не позбавляють позивача права на перерахунок пенсії, який був йому гарантований статтею 50 Закону України "Про прокуратуру" при призначені пенсії, проте визначення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури покладено на Кабінет Міністрів України.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії Кабінетом Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийнято.

Норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури на час розгляду даної адміністративної справи є чинними і не визнані неконституційними, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами.

На час звернення позивача за перерахунком пенсії норми законодавства щодо умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визнані неконституційними, а тому посилання позивача на те, що нова редакція Закону України "Про прокуратуру" (1697-18) суттєво звужує і обмежує зміст та обсяг його прав, а отже не повинна застосовуватися при вирішенні питання про перерахунок пенсії, є безпідставними.

З урахуванням вищенаведеного суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, щодо відмови задоволенні позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.