826/131/14 Про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток та збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість - 26.07.2017 Прийняття

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2014, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014, позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0000602203, № 0000592203.

У касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Позивач не реалізував процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

У зв'язку з неявкою в судове засідання, призначене о 12 годині 26.07.2017, представників сторін касаційний перегляд справи здійснено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 2 частини першої ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошових зобов'язань із податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті документальної позапланової невиїзної перевірки від 12.08.2013 № 83/26-57-22-03-07/37226803. За висновками акту перевірки позивачем порушені норми підпункту 14.1.228 пункту 14.1 ст.14, пункту 44.1 ст. 44, пунктів 138.1, 138.2, 138.8 ст. 138, підпунктів 139.1.1, 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139, пунктів 201.1, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (ПК), у результаті чого занижено податок на прибуток на 3695,00 грн. у податковому обліку за 3 квартали 2012 року, 2012 рік; та ПДВ на загальну суму 45427,00 грн. у податковому обліку за жовтень, листопад, грудень 2012 року.

У судовому процесі встановлено, що перевірка ТОВ "Клін Гард ЛТД" була призначена з посиланням на підпункт 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК на підставі постанови старшого слідчого СВ ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС капітана податкової міліції Музичука О.В. від 31.05.2013, по матеріалах досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32012110070000023.

За результатами перевірки ДПІ стосовно Товариства прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.09.2013 № 0000592203 - про збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток на 3695,00 грн. за основним платежем та на 923,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000602203 - про збільшення грошового зобов'язання із ПДВ на 45427,00 грн. за основним платежем та на 11356,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, обмежився виключно встановленням обставин призначення перевірки позивача на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК, що стало підставою для висновку про порушення ДПІ норм пункту 86.9 ст. 86 ПК при прийнятті вище зазначених податкових повідомлень-рішень, оскільки, як встановлено в судовому процесі, рішення суду в кримінальному провадженні, у зв'язку з розслідуванням якого призначена позапланова перевірка позивача, на дату прийняття податкових повідомлень-рішень, які позивач оспорює, не було ухвалено.

Разом із тим, такий висновок судів є передчасним та зроблений без встановлення усіх обставин у справі.

Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у яких виник спір) документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

У разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили (пункту 86.9 ст. 86 ПК у редакції після внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503, який набрав чинності з 04.01.2013).

За змістом наведених правових норм заборона прийняття контролюючим органом податкових повідомлень-рішень, прийнятих за результатами перевірки, призначеної відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 ПК, поширюється виключно на ті випадки, коли кримінальне провадження порушено відносно посадових осіб платника податків, щодо якого призначена перевірка, а предметом кримінального провадження є податки та/або збори.

Суди попередніх інстанцій не звернули увагу на такий зміст правового регулювання, встановленого пунктом 86.9 ст. 86 ПК в редакції, чинній з 04.01.2013, та зробили висновок про порушення ДПІ цього пункту при прийнятті податкових повідомлень-рішень без з'ясування, відносно кого порушено кримінальне провадження, у межах якого було винесено постанову слідчого про призначення перевірки. Разом з тим, в касаційній скарзі ДПІ посилається на те, що кримінальне провадження, в межах якого призначена перевірка позивача, порушено не стосовно посадових осіб (посадової особи) ТОВ "Клін Гард ЛТД", а відносно посадових осіб його контрагентів. Приєднана до справи копія постанови про призначення документальної перевірки від 31.05.2013 дає підстави визнати такий довід ДПІ обґрунтованим (а.с. 69). Згідно з цією постановою кримінальне провадження № 332012110070000023 порушене за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 205 та частиною 3 ст. 212 Кримінального кодексу України. У межах досудового слідства встановлено, що громадяни ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 створили /придбали ряд підприємств з метою прикриття незаконної діяльності.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

У випадку відсутності порушення з боку ДПІ норм пункту 86.9 ст. 86 ПК при прийняття податкових повідомлень-рішень суду слід встановити обставини ведення податкового обліку позивачем, яких стосуються висновки ДПІ, викладені в акті перевірки від 12.08.2013 № 83/26-57-22-03-07/37226803, та дати їм оцінку на предмет дотримання позивачем норм податкового законодавства при веденні податкового обліку.

Частиною 1 ст. 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (частина 2 цієї статті).

Згідно зі статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи

Наведені вище порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливлюють висновок щодо правильності вирішення спору, а відтак у відповідності до частин 2 та 4 ст. 227 КАС України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.06.2014, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.