Вищий адміністративний суд України в складі колегії:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Кравцова О.В.,

секретарі судового засідання: Гуловій О.І.,

за участю представника третьої особи: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Львівриба" до управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю "Львівморепродукти", приватне підприємство "Гал-Ексім", публічне акціонерне товариство "Галичфарм", відділ державної експертизи умов праці, оплати праці та соціально-трудових відносин Управління праці та зайнятості населення Департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації, про визнання бездіяльності неправомірною, провадження у якій відкрито

за касаційними скаргами управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області та приватного підприємства "Гал-Ексім" на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року,

У червні 2015 року приватне акціонерне товариство "Львівриба" (далі - ПрАТ "Львівриба", Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області (далі - Управління ПФУ) з вимогами:

визнати неправомірною відмову Управління ПФУ у проведенні перерахунку сум фактичних витрат на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, яку зобов'язане відшкодовувати ПрАТ "Львівриба";

зобов'язати Управління ПФУ провести перерахунок частки витрат на виплату і доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, яку зобов'язане відшкодовувати ПрАТ "Львівриба" з урахуванням наявного у ОСОБА_2 трудового стажу за професіями за Списком № 2, набутого на дочірньому підприємстві "Прикарпаттям'ясо" ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Галексім", ПАТ "Галичфарм".

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при призначенні ОСОБА_2 пільгової пенсії (за Списком № 2) та визначенні частки ПрАТ "Львівриба" у відшкодуванні витрат Пенсійного фонду на виплату цієї пенсії (пропорційно стажу роботи, набутому пенсіонером на підприємстві) відповідач залишив поза увагою те, що ОСОБА_2, окрім як на ПрАТ "Львівриба", працював ще й на інших підприємствах, стаж роботи на яких теж дає право на отримання пенсії на пільгових умовах. Тобто ПрАТ "Львівриба" не є останнім місцем праці ОСОБА_2, що підтверджується відомостями з його трудової книжки, копія якої є в матеріалах пенсійної справи. Позаяк Управління ПФУ відмовляється здійснити перерахунок частки Товариства у відшкодуванні витрат на виплату ОСОБА_2 пільгової пенсії, останнє звернулося з цим позовом до суду.

Львівський окружний адміністративний суд постановою від 25 січня 2016 року відмовив у задоволенні позову.

Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 30 травня 2016 року скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 січня 2016 року і прийняв нову, якою позов задовольнив.

Визнав неправомірною відмову Управління ПФУ у проведені перерахунку суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, яку зобов'язане відшкодовувати ПрАТ "Львівриба".

Зобов'язав Управління ПФУ провести перерахунок частки витрат на виплату та доставку пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_2, яку зобов'язане відшкодовувати ПрАТ "Львівриба" з урахуванням наявного у ОСОБА_2 трудового стажу за професіями згідно зі Списком № 2 у ДП "Прикарпаттям'ясо" ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Галексім", ПАТ "Галичфарм".

У своїх касаційних скаргах Управління ПФУ і ПП "Гал-Ексім", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати його постанову та залишити в силі постанову суду першої інстанції у цій справі.

ТОВ "Львівморепродукти" у письмових запереченнях зазначило про те, що вимоги касаційної скарги Управління ПФУ є безпідставні, у зв'язку з чим просить залишити їх без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року - без змін.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що 16 травня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Управління ПФУ із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До цієї заяви, з-поміж іншого, було долучено уточнюючі довідки про особливий характер роботи (або умов праці), трудовий стаж на яких враховується при призначенні пільгової пенсії, а саме: довідку № 15 від 11 червня 2013 року, видану ПрАТ "Львівриба", відповідно до якої ОСОБА_2 працював на цьому підприємстві у період з 13 грудня 1983 року по 1 січня 1998 року (на посаді машиніста холодильної установки, що обслуговує аміачно-холодильні установки); довідку № 113/01-30 від 5 лютого 2013 року, видану ТОВ "Львівморепродукти", відповідно до якої ОСОБА_2 працював на зазначеному підприємстві у період з 1 січня 1998 року по 29 квітня 2002 року; з 13 червня 2002 року по 10 жовтня 2002 року; з 11 грудня 2007 року по 5 серпня 2008 року (у всіх випадках - на посаді машиніста холодильної установки, що обслуговує аміачно-холодильні установки).

Крім того, 28 травня 2015 року позивач надав Управлінню ПФУ довідку № 27 від 27 травня 2015 року, якою підтверджено пільговий характер роботи ОСОБА_2 на посаді машиніста холодильної установки, що обслуговує аміачно-холодильні установки повний робочий день з 13 грудня 1983 року по 21 серпня 1992 року.

На підставі звернення ОСОБА_2 і наданих документів Управління ПФУ прийняло рішення про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Щодо стажу роботи, який було враховано при прийнятті такого рішення, то з цього приводу у справі встановлено, що на підставі довідки № 15 від 11 червня 2013 року ОСОБА_2 зараховано стаж роботи на ПрАТ "Львівриба" за період з 13 грудня 1983 року по 1 січня 1992 року, всього 8 років 2 місяці 15 днів, що становить 65,67 % від загальної суми витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 Крім того, на підставі довідки № 113/01-30 від 5 лютого 2013 року при призначенні ОСОБА_2 пенсії на пільгових умовах враховано його стаж роботи на ТОВ "Львівморепродукти" з 1 січня 1998 року по 29 квітня 2002 року; з 13 червня 2002 року по 10 жовтня 2002 року; з 11 грудня 2007 року по 5 серпня 2008 року, загалом - 4 роки 3 місяці 15 днів. Відповідно частка ТОВ "Львівморепродукти" у відшкодуванні витрат Пенсійного фонду на виплату пільгової пенсії ОСОБА_2 становить 34,33 %.

Між тим суди з'ясували, що відповідно до трудової книжки ОСОБА_2 після звільнення з ПрАТ "Львівриба" він продовжував працювати (крім як на ТОВ "Львівморепродукти" з 1 січня 1998 року по 29 квітня 2002 року, потім з 13 червня 2002 року по 10 жовтня 2002 року) також і на таких підприємствах: з 16 вересня 2002 року по 8 вересня 2003 року - на ДП "Прикарпаттям'ясо" ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат"; з 9 вересня 2003 року по 1 листопада 2005 року - на ТОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика"; з 2 листопада 2005 року по 10 грудня 2007 року - на ПП "Гал-Ексім", з 11 грудня 2007 року по 5 серпня 2008 року - знову на ТОВ "Львівморепродукти"; з 13 липня 2011 року по 17 лютого 2013 року - на ПАТ "Галичфарм".

Позивач вважає, що стаж роботи, набутий пенсіонером після його звільнення з ПрАТ "Львівриба" теж має бути враховано при призначенні пільгової пенсії, відтак і при визначенні частки кожного із підприємств, де набуто такий трудовий стаж, у відшкодуванні витрат Пенсійного фонду на виплату цьому пенсіонерові пільгової пенсії.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, відмовляючи у перерахунку розміру частки позивача у відшкодуванні витрат на виплату пільгової пенсії ОСОБА_2, діяв правомірно.

Суд апеляційної інстанції при прийнятті нової постанови виходив з того, що оскільки ОСОБА_2 працював, окрім як на ПАТ "Львівриба", ще й на інших підприємствах, стаж роботи на яких не враховано при призначення пільгової пенсії зазначені особі, то вимоги позивача про перерахунок його частки у відшкодуванні витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 з метою забезпечення пропорційного відшкодування є обґрунтованими.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції необґрунтованими і поспішними з огляду на таке.

Відповідно до пункту "б" статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-ХІІ (1788-12) ; тут - в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; '…'.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 року № 442 (442-92-п) (далі - Порядок № 442) та розробленими відповідно до цієї постанови Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 1 вересня 1992 року № 41 (v0041205-92) (далі - Методичні рекомендації).

За пунктом 2 Порядку № 442 (442-92-п) основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

У вступній частині Методичних рекомендацій зазначено, що результати атестації за умовами праці (далі - атестація) є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , інших пільг та компенсацій, а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів колективного договору щодо поліпшення умов трудової діяльності.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 (442-92-п) та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Відповідно до статті 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (637-93-п) (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно із вимогами пункту 20 Порядку № 637 (637-93-п) , у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Таку правову позицію стосовно правовідносин у спорах про право на пільгову пенсію з підстав, встановлених пунктом "б" статті 13 Закону № 1788-ХІІ раніше висловив Верховний Суд України, зокрема, у постановах від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), від 19 травня 2015 року (справа № 21-175а15), від 10 лютого 2016 року (справа № 570/2268/14-а).

У справі, що розглядається, встановлено, що для призначення пільгової пенсії за списком № 2 ОСОБА_2 подав Управлінню ПФУ, зокрема, копію трудової книжки і дві згадані вище довідки, видані ПрАТ "Львівриба" і ТОВ "Львівморепродукти" відповідно, про підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці (за результатами атестації робочих місць), наявність якого дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.

Відповідно до наданих Управлінню ПФУ документів загальний стаж роботи ОСОБА_2 на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці становить 12 років і 6 місяців, з них - 8 років 2 місяці і 15 днів - стаж, набутий на ПрАТ "Львівриба", 4 роки 3 місяці і 15 днів - стаж, набутий на ТОВ "Львівморепродукти".

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлено розділом шостим Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 (z0064-04) (далі - Інструкція № 21-1), за змістом пункту 6.1 якої (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних відносин) витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах підлягають повному (100%) відшкодуванню.

Згідно з пунктом 6.2 Інструкції № 21-1 (z0064-04) витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Отож, зважаючи на те, що витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, підлягають стовідсотковому відшкодуванню підприємствами, на яких пенсіонер набув стаж, що дає право на призначення йому пільгової пенсії, відповідач розподілив витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_2 між ПрАТ "Львівриба" і ТОВ "Львівморепродукти" (пропорційно стажу роботи пенсіонера на кожному з них, що становить 65,67% і 34,33% відповідно).

Вимагаючи перерахунку і зменшення своєї частки у відшкодуванні витрат Пенсійного фонду на виплату пільгової пенсії ПрАТ "Львівриба" звертає увагу на те, що пенсіонер, після звільнення з Товариства, надалі працював на інших підприємствах (як-от ДП "Прикарпаттям'ясо", ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Гал-Ексім", ПАТ "Галичфарм), період роботи на яких теж дає право на призначення пенсії на пільгових умовах. На думку позивача, ці підприємства першочергово мали б покривати витрати Пенсійного фонду на виплату пільгової пенсії (пропорційно набутому стажу), оскільки саме вони, порівняно з Товариством, є останнім місцем праці ОСОБА_2, відтак стаж, набутий за час роботи в ПрАТ "Львівриба" (для цілей відшкодування) у відсотковому відношенні має бути меншим, аніж його встановив відповідач.

Погодившись з такими доводами суд апеляційної інстанції залишив поза увагою те, що самих лише записів у трудовій книжці про періоди роботи і посади, на яких працювала особа на кожному із підприємств, недостатньо для призначення пенсії на пільгових умовах.

У справі залишилися нез'ясованими обставини щодо умов (режиму) фактично виконуваних позивачем робіт, з яким закон пов'язує право на призначення пенсії на пільгових умовах. Оскільки позивач стверджує, що ОСОБА_2 набув стаж для призначення пільгової пенсії, працюючи також й на інших підприємствах (ДП "Прикарпаттямясо", ЗАТ "Львівський м'ясокомбінат", ТОВ "Львівська беконно-консервна фабрика", ЗАТ "Львівська беконно-консервна фабрика", ПП "Галексім", ПАТ "Галичфарм), то для вирішення питання про наявність підстав для зарахування такого стажу для призначення пільгової пенсії, а відтак про участь цих підприємств у відшкодуванні витрат на її виплату, необхідно було з'ясувати також і те, чи проводилася атестація робочих місць за умовами праці на цих підприємствах (за посадами, на яких працював ОСОБА_2.) і які документи про це свідчать.

Беручи до уваги нормативне регулювання спірних правовідносин, а також правові висновки Верховного Суду України про те, як потрібно застосовувати норми права у цих правовідносинах, колегія суддів вважає, що без з'ясування зазначених вище питань висновки суду апеляційної інстанції про неправомірність відмови відповідача у перерахунку частки позивача у відшкодуванні витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгової пенсії ОСОБА_2 є передчасними і необґрунтованими.

За частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частин другої, четвертої, п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Зважаючи на те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, його рішення підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статями 159, 167, 221, 223, 227, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційні скарги управління Пенсійного фонду України в Кам'янка-Бузькому районі Львівської області та приватного підприємства "Гал-Ексім" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 травня 2016 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.