Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Мойсюка М.І. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом фінансового управління Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області до Черкаського обласного відділення Черкаської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання протиправним та скасування рішення, за касаційною скаргою Черкаського обласного відділення Черкаської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, -

У червні 2015 року фінансове управління Черкаської районної державної адміністрації Черкаської області звернулось з позовом до Черкаського обласного відділення Черкаської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - фінансове управління, Фонд, дирекція Фонду відповідно) в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 3 квітня 2015 року № 29 (далі - спірне рішення).

В обґрунтування своїх вимог зазначало, що спірне рішення відповідача не ґрунтується на вимогах закону, порушує його права, а тому Фінансове управління просило про задоволення позову.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано спірне рішення дирекції Фонду.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалені ними судові рішення скасувати та відмовити у позові.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що відповідач, приймаючи спірне рішення, вийшов за межі своїх повноважень, наданих йому законом, порушив при здійсненні перевірки права позивача.

Такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.

У відповідності зі статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що фінансовим управлінням 18 листопада 2014 року подано заяву про проведення перевірки правомірності використання коштів Фонду, а згідно з наказом відділення Фонду від 21 листопада 2014 року № 254 була призначена позапланова перевірка страхувальника.

26 листопада 2014 року відповідачем розпочато позапланову перевірку позивача, однак з метою встановлення правомірності призначення на посаду державного службовця ОСОБА_4 та дотримання вимог законодавства, що регулює питання державної служби, Черкаська міська виконавча дирекція звернулась до Управління державної служби головного управління державної служби України в Черкаській області та наказом від 28 листопада цього ж року № 265 перевірку було призупинено.

На підставі вказаного звернення відділення Фонду управлінням державної служби Головного управління державної служби України в Черкаській області проведено перевірку дотримання законодавства при проведенні конкурсу на заміщення вакантних посад державних службовців у фінансовому управлінні, за результатами якої складено довідку від 19 січня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем порядку прийняття на державну службу ОСОБА_4, якій нарахована допомога по вагітності та пологах у розмірі 4019,40 гривень.

Після отримання вищезгаданої довідки перевірку поновлено з 17 березня 2015 року, за результатами якої складено акт від 18 березня 2015 року № 586 (далі - акт).

У вказаному акті відповідач дійшов висновку, що фінансове управління проводило конкурс не для заміщення вакантної посади провідного економіста відділу по плануванню бюджету та фінансуванню установ бюджетної сфери, а лише для оформлення трудових відносин з ОСОБА_4 з метою незаконного отримання допомоги по вагітності та пологах за рахунок коштів Фонду.

Спірним рішенням відповідача зобов'язано позивача повернути до Фонду неправомірно використані кошти у розмірі 4019,40 гривень та застосовано фінансові санкції у розмірі 2010 гривень.

Разом з тим, як правильно встановлено судами, порушення законодавства України про працю не входить до предмету нагляду і регулювання відповідача.

Так, спірні правовідносини до 1 січня 2015 року врегульовані Законом України від 18 січня 2001 року № 2240-III (2240-14) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", а після цієї дати Законом України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV (1105-14) "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", зі змінами, внесеними Законом України від 28 грудня 2014 року № 77-VIII (77-19) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" (далі - Закони №№ 2240-III (2240-14) , 1105-XIV (1105-14) , 77-VIII (77-19) у відповідній редакції).

За визначенням статті 1 Закону № 2240-III загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, передбачало матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків роботодавцем, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

З 1 січня 2015 року правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я визначено Законом № 1105-XIV (1105-14) , в редакції Закону № 77-VIII (77-19) .

Розділом VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1105-XIV (1105-14) утворено Фонд соціального страхування України, реорганізувавши шляхом злиття Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 5 цього ж розділу визначено, що Фонд соціального страхування України та його робочі органи є правонаступниками Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, його виконавчої дирекції та управлінь виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення - Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його виконавчої дирекції, відділень виконавчої дирекції цього Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, виконавчих дирекцій або уповноважених представників відділень у районах та містах республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення.

Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом (частина 1 статті 4 Закону № 1105-XIV).

Правовий статус Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, його функції та повноваження визначались, зокрема, статтею 9 Закону № 2240-III, за змістом якої Фонд є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.

Частиною 1 статті 30 цього ж Закону було передбачено, що страхувальники та інші отримувачі страхових коштів у разі порушення порядку використання страхових коштів відшкодовують Фонду в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачують штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів відповідно до частини першої статті 21 та статті 22 цього Закону на страхувальників та інших отримувачів коштів Фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів. Одночасно на суми несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі страхових коштів і штрафних санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, порядок прийняття рішень за результатами перевірок та процедуру оскарження рішень за результатами перевірок встановлює Інструкція про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру оскарження, затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 22 грудня 2010 року № 29 (z0393-11) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25 березня 2011 року за № 393/19131 (z0393-11) (далі - Інструкція).

Згідно з положеннями пункту 3.6 Інструкції позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника за наявності таких підстав: а) подання страхувальником письмової заяви до відповідного органу Фонду про здійснення перевірки за його бажанням; б) виявлення невідповідності між даними, зазначеними у документах обов'язкової звітності та заявах-розрахунках, поданих страхувальником до органу Фонду; в) за результатами аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах Фонду, статистичних даних виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати; г) виявлення під час перевірки в іншого страхувальника фактів, що свідчать про порушення вимог законодавства, які вплинули або можуть вплинути на виплату матеріального забезпечення та надання соціальних послуг; ґ) звернення фізичних та юридичних осіб про порушення страхувальником законодавства з питань, що належать до компетенції органів Фонду; подання страхувальником у встановленому порядку скарги про порушення законодавства посадовими особами органу Фонду під час проведення планової чи позапланової перевірки або скарги на рішення органу Фонду; д) неподання у встановлений термін страхувальником звітності до органу Фонду без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню такої звітності; е) розпочато процедуру реорганізації чи припинення юридичної особи, закриття відокремленого підрозділу юридичної особи, припинення діяльності суб'єкта малого підприємництва, порушено провадження у справі про визнання банкрутом страхувальника або подано заяву про зняття з обліку страхувальника; є) на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду.

У даному випадку, під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог чинного законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням відповідачем не встановлено порушень з боку позивача щодо неправильності нарахування і виплати ОСОБА_4, допомоги по вагітності та пологах, або неправомірного використання коштів Фонду.

Натомість, спірне рішення прийнято відповідачем лише з огляду на висновки управління державної служби Головного управління державної служби України в Черкаській області, яким встановлено порушення фінансовим управлінням вимог законодавства при прийняття вищевказаного працівника на державну службу.

Однак, Фондом не доведено, а судами в процесі розгляду справи не встановлено причинно - наслідкового зв'язку між порушеннями законодавства щодо прийняття громадян України на державну службу і порушення у зв'язку з цим порядку використання страхових коштів.

Ураховуючи наведене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають дійсним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги їх висновків не спростовують, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

Касаційну скаргу Черкаського обласного відділення Черкаської міської виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 2 липня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.