ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
і м е н е м у к р а ї н и
27 січня 2010 року м. Київ
|
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:
головуючого
|
Яреми А.Г.,
|
|
|
суддів:
|
Левченка Є.Ф.,
|
Охрімчук Л.І.,
|
|
|
Лихути Л.М.,
|
Сеніна Ю.Л.,
|
|
|
|
|
|
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 29 серпня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2008 року,
в с т а н о в и л а:
У березні 2008 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 6 вересня 2004 року він уклав із відкритим акціонерним товариством "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" (далі – ВАТ "Луцьке РТП") договір оренди належної йому земельної ділянки площею 2,39 га.
Вважаючи вказаний правочин незаконним, оскільки в ньому відсутні істотні умови договору оренди землі, позивач просив визнати цей договір недійсним.
Рішенням Луцького міськрайонного суду від 29 серпня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2008 року, позов задоволено, ухвалено: поновити ОСОБА_1. строк звернення до суду; визнати недійсним укладений ним 6 вересня 2004 року з ВАТ "Луцьке РТП" договір оренди землі. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В обгрунтування касаційної скарги ВАТ "Луцьке РТП" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що укладений сторонами договір оренди земельної ділянки не містить установлених ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотних умов договору оренди землі, тобто суперечить акту законодавства, до того ж не відбулася його державна реєстрація в установленому порядку, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, зі сторони ВАТ "Луцьке РТП" договір підписано не уповноваженою на те особою.
Однак із таким висновком погодитися не можна.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту такої реєстрації.
Судами встановлено, що державна реєстрація підписаного сторонами 6 вересня 2004 року договору оренди земельної ділянки не відбулася.
Таким чином, не будучи зареєстрованим у встановленому законом порядку, договір не є укладеним. У той же час, відповідно до змісту ст. 215 ЦК України та роз’яснень, які надав Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 6 листопада 2009 року № 9 (v0009700-09)
, недійсним може бути визнано лише укладений договір. У разі, якщо на виконання юридично ще не укладеного договору стороною передчасно передано майно, між сторонами виникають правовідносини внаслідок набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (ст.ст. 1212- 1215 ЦК України).
Положення ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", відповідно до якого відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов є підставою для визнання договору недійсним, не може бути застосоване, оскільки воно суперечить нормам ЦК України (435-15)
, прийнятому пізніше.
Суд на зазначене уваги не звернув та ухвалив рішення про визнання договору недійсним через порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для його скасування й ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
в и р і ш и л а :
Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" задовольнити.
Рішення Луцького міськрайонного суду від 29 серпня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 3 грудня 2008 року скасувати й ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Луцьке ремонтно-транспортне підприємство" про визнання недійсним договору оренди землі відмовити.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий
|
А.Г. Ярема
|
Судді Верховного Суду України:
|
Є.Ф. Левченко
|
|
Л.М. Лихута
|
|
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін
|