Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку за касаційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька на ухвалу Петровського районного суду м. Донецька від 23 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2008 року,

У липні 2008 року відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька (далі - Відділення) звернулося до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку ( далі - ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку). Свої вимоги обґрунтовувало тим, що постановою державного виконавця ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку ОСОБА_6 від 23 червня 2008 року стягнуто з Відділення 303 грн. 82 коп. витрат на здійснення виконавчих дій, з яких 300 грн. комісійного збору за послуги банку. Позивач вважав указану танову незаконною, просив її скасувати та визнати дії щодо стягнення вказаних коштів неправомірними.

Ухвалою Петровського районного суду м. Донецька від 23 липня 2008 року, залишеною без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2008 року, скаргу Відділення задоволено частково. Визнано неправомірними дії державного виконавця ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку в частині стягнення з Відділення 3 грн. 82 коп. витрат на здійснення виконавчих дій. Скасовано постанову державного виконавця ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку від 23 червня 2008 року в частині стягнення з Відділення 3 грн. 82 коп. витрат на здійснення виконавчих дій. У задоволенні решти вимог скарги відмовлено.

У касаційній скарзі Відділення просить змінити постановлені у справі ухвали та задовольнити його скаргу в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд, зокрема, вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що в провадженні ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку знаходився виконавчий лист, виданий на підставі рішення Петровського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2005 року про стягнення з Відділення на користь ОСОБА_7 30 000 грн. на відшкодування моральної шкоди. 23 червня 2008 року державним виконавцем ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку Вожовим В.І. винесено постанову, якою стягнуто з Відділення на користь ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку 303 грн. 82 коп. витрат на здійснення виконавчих дій, з яких 300 грн. - комісійний збір за послуги банку.

Відмовляючи в задоволенні скарги в частині стягнення з відповідача комісійного збору за послуги банку, суд виходив із того, що вказані кошти належать до витрат виконавчого провадження, передбачених ст. 45 Закону України "Про виконавче провадження", і здійснюються за рахунок боржника.

Проте повністю з таким висновком суду погодитись не можна.

Статтею 45 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено витрати виконавчого провадження.

Відповідно до п. 4 указаної статті, до витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника; оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій; поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментарних сум; розшук боржника, його майна або розшук дитини; оголошення в засобах масової інформації; інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Аналогічний перелік витрат на проведення виконавчих дій закріплено п. 4.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) .

Статтею 44-1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено порядок виплат стягнених грошових сум, відповідно до якого грошові суми, стягнені з боржника, зараховуються державним виконавцем на депозитний рахунок відповідного органу державної виконавчої служби.

За письмовою заявою стягувача - фізичної особи стягнуті грошові суми можуть бути перераховані державним виконавцем на рахунок стягувача в банку або в іншій фінансовій установі чи перераховані на адресу стягувача поштовим переказом. Поштовий переказ стягувачеві стягнених грошових сум здійснюється за його рахунок, крім переказу аліментних сум. За відсутності такої заяви державний виконавець для видачі стягнутих сум виписує на ім'я стягувача чек, який підписується начальником відповідного органу державної виконавчої служби та скріплюється печаткою цього органу, за яким стягувач одержує належні йому грошові суми в установі банку. Зазначений чек видається особисто стягувачеві або його представнику під розписку.

Згідно з п. 11.2.7 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , у разі відсутності відомостей, яким чином провадити виплату коштів, державний виконавець повідомляє стягувача про наявність належних йому коштів та пропонує йому повідомити шляхи отримання ним коштів (через фінансові установи з обов'язковим зазначенням реквізитів для перерахування коштів або поштовим переказом із зазначенням повної адреси стягувача).

Однак, незважаючи на перерахування державним виконавцем стягнутих грошових коштів на рахунок ОСОБА_7 у ВАТ "Ощадбанк України" в матеріалах справи відсутня відповідна заява стягувача.

У порушення вимог ст. ст. 212, 213, 214 ЦПК України суди не дали належної оцінки й не з’ясували: на підставі чого ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку перераховано стягувані кошти на рахунок ОСОБА_7 у ВАТ "Ощадбанк України", чи звертався ОСОБА_7 до ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку із заявою про перерахування державним виконавцем стягнутих грошових коштів на його рахунок у банку, чи повідомляв державний виконавець стягувача про наявність належних йому коштів та чи пропонував стягувачеві повідомити шляхи отримання ним коштів, які дії були вчинені державним виконавцем ВДВС Петровського РУЮ у м. Донецьку для вирішення питання про порядок виплати стягнених грошових сум.

За вказаних обставин постановлені у справі ухвали без змін залишатися не можуть і підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, який повинен урахувати викладене й залежно від установленого вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 336, 342, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька задовольнити частково.

Ухвалу Петровського районного суду м. Донецька від 23 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області від 6 жовтня 2008 року в частині відмови у задоволенні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Петровському районі м. Донецька про визнання неправомірними дій державного виконавця відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку та скасування постанови відділу державної виконавчої служби Петровського районного управління юстиції у м. Донецьку від 23 червня 2008 року в частині стягнення комісійного збору скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

В іншій частині ухвали залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.