Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Черпака Ю.К., Штульман І.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд ЛТД"

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року

у справі № 815/2810/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд ЛТД"

до першого Приміського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції

про визнання протиправними постанов та зобов'язання вчинити певні дії, -

ТОВ "Грінвуд ЛТД" звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження № 47319348 від 23 квітня 2015 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про арешт коштів боржника від 06 травня 2015 року, винесену під час здійснення виконавчого провадження № 47319348, та зняти арешт з коштів ТОВ "Грінвуд ЛТД", накладеного на підставі даної постанови.

- визнати протиправною та скасувати постанову першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 06 травня 2015 року, винесену під час здійснення виконавчого провадження № 47319348, та зняти арешт з майна ТОВ "Грінвуд ЛТД", накладеного на підставі даної постанови.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У касаційній скарзі, ТОВ "Грінвуд ЛТД", не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 23 квітня 2015 року старшим державним виконавцем першого Приморського ВДВС Одеського міського управління юстиції, Баховою В.І. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 47319348 на підставі заяви від 21.04.2015 року.

06 травня 2015 року, у рамках виконавчого провадження № 47319348 першим Приморським ВДВС Одеського МУЮ винесено постанови про арешт коштів та майна боржника та про оголошення заборони на його відчуження.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема, такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що отримавши постанову Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 23.04.2015 року № 16 та перевіривши вказаний виконавчий документ вимогам, встановленим ст.ст. 18, 19 Закону України "Про виконавче провадження", мав всі законні підстави для відкриття виконавчого провадження.

Такий висновок узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній в постанові від 24 листопада 2009 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

За змістом ч. 2 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Так, постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у межах суми звернення стягнення було винесено з урахуванням відсутності підтвердження добровільного виконання постанови № 16 від 31.03.2015 року, з метою його виконання.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо необґрунтованості позовних вимог ТОВ "Грінвуд ЛТД".

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло б призвести до невірного вирішення спору, а тому оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, і підстави для їх скасування відсутні.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Грінвуд ЛТД" відхилити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 травня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) .