Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Черпіцкьої Л.Т.,

Шведа Е.Ю..

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил,

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Ленінського районного суду м. Полтава з позовом до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил.

Постановою Ленінського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було залишено без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2, не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року та ухвалити нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги.

Полтавською митницею Державної фіскальної служби України подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.04.2016 року в зоні діяльності Волинської митниці ДФС раїни ОСОБА_2 на митну територію України в режимі "транзит" було ввезено автомобіль "OPEL VECTRA", д.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1. Посадовими особами Полтавської митниці ДФС перевірка по факту не вивезення даного автомобіля за межі митної території України, яка проводилась з урахуванням орієнтування Волинської митниці ДФС з автоматизованої системи митного оформлення "Інспектор" ДФС від 29.04.2016 року № 334/03-70-65.

30.05.2016 року головним державним інспектором відділу боротьби з митними правопорушеннями Полтавської митниці ДФС Ціленком А. С. було складено протокол про порушення митних правил № 0066/80600/16 у відношенні ОСОБА_2 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України. Даний протокол було складено в присутності ОСОБА_2, якій під підпис було вручено другий екземпляр протоколу. В протоколі було зазначено, що розгляд справи відбудеться 09.06.2016 року о 9-15 годині. ОСОБА_2 були надані письмові пояснення, згідно яких вона повністю визнала свою вину у вчиненні відповідного правопорушення та повідомила, що даний автомобіль не був вивезений у встановлені строки за межі митної території України в зв`язку з сімейними обставинами. 06.06.2016 року ОСОБА_2 подала до Полтавської митниці ДФС письмову заяву про визнання вини у вчиненні даного порушення та про розгляд справу без її участі.

За результатами розгляду протоколу про порушення митних правил від 30.05.2016 року № 0066/80600/16 Полтавською митницею ДФС України було винесено постанову в справі про порушення митних правил від 09.06.2016 року № 0066/80600/16, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України, транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 1 частини 1 статті 95 Митного кодексу України встановлені такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Згідно із частиною 1 статті 381 Митного кодексу України, громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Відповідно до частини 3 статті 470 Митного кодексу України, перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніжна десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що ОСОБА_2 у встановлений законом строк не вивезла автомобіль "OPEL VECTRA", д.н. НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, який нею був ввезений на митну територію України в режимі "транзит", що є порушенням митних правил, за яке передбачена відповідальність частиною 3 статті 470 Митного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова заступника начальника Полтавської митниці Державної фіскальної служби України від 30.05.2016 року № 0066/80600/16 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за частиною 3 статті 470 Митного кодексу України винесена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, отже, підстави для її скасування відсутні.

Не заслуговують на увагу твердження позивачки про протиправність постанови у справі про порушення митних правил від 09.06.2016 року № 0066/80600/16, оскільки вона винесена заступником начальника Полтавської митниці ДФС ОСОБА_4, а підписана - ОСОБА_5

Так, із матеріалів справи вбачається, що у вступній частині оскаржуваної постанови про порушення митних правил зазначена посада та прізвище посадової особи, яка винесла постанову - "Заступник начальника Полтавської митниці ОСОБА_4.", а в резолютивній частині постанови наявний підпис та зазначено прізвище та посада посадової особи, що винесла постанову "Заступник начальника Полтавської митниці ДФС - начальник відділу боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_5.".

Наказом Державної фіскальної служби України від 13.05.2016року № 1946-о ОСОБА_5 з 13.05.2016 року призначено на посаду заступника начальника Полтавської митниці ДФС - начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями.

Наказом Полтавської митниці ДФС від 06.06.2016 року № 148-о ОСОБА_4 призначено з 06.06.2016 року на посаду заступника начальника відділу боротьби з митними правопорушеннями Полтавської митниці ДФС.

Згідно витягу з програмно-інформаційного комплексу "Реєстр порушників митних правил" Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС, ОСОБА_5 зазначений як особа, від імені якої виноситься постанова про порушення митних правил.

Вищенаведені обставини свідчать про те, що у вступній частині постанови про порушення митних правил від 09.06.2016 року № 0066/80600/16 має місце технічна описка щодо прізвища особи, яка її винесла.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Ленінського районного суду м. Полтава від 26.07.2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Полтавської митниці Державної фіскальної служби України про скасування постанови про порушення митних правил - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.