235/7194/16-а Про визнання протиправним і скасування рішення об'єднаного управління Пенсійного фонду України про відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - 20.07.2017 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року у справі № 235/7194/16-а за позовом ОСОБА_2 до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним і скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році, та зобов'язання вчинити певні дії, -

ОСОБА_2 звернувся з позовом до суду до Красноармійського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним рішення про відмову в призначені пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в 1987 році.

Позовні вимоги мотивовано протиправністю дій Пенсійного фонду щодо відмови призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за наявності всіх законодавчо визначених підстав для такого призначення.

Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2016 року позов задоволено: визнано дії Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними; скасовано рішення Управління про відмову в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язано Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, нарахувати та виплати пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку на 8 років, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 09 березня 2016 року.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2017 року постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 грудня 2016 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 із посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 10 червня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Красноармійського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про призначення йому пенсії за віком на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Красноармійське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області 10 вересня 2016 року прийняло рішення, яким відмовлено заявнику в призначенні пенсії на підставі положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з мотивів відсутності у ОСОБА_2 документу про період роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Вважаючи протиправними дії Пенсійного фонду щодо відмови призначити позивачу пенсію на пільгових умовах, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вказав, що подані позивачем до Пенсійного фонду документи повністю відповідають вимогам чинного законодавства та підтверджують право позивача на призначення пільгової пенсії.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутність первинних документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році є обґрунтованою підставою для відмови позивачу в призначенні пільгової пенсії.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із вказаними висновками суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, на 8 років учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів

Пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (z1566-05) , встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Тобто, відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 грудня 1992 року ОСОБА_2 видано посвідчення серії НОМЕР_1 та посвідчення серії НОМЕР_2 від 13 лютого 1991 року відповідного зразка, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів УРСР від 18 червня 1991 року № 44 (44а-91-п) "Про затвердження Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", що свідчить про участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який працював в зоні відчуження.

Згідно з пропуском від 01 грудня 1987 року № 073281 ОСОБА_2 мав право на в'їзд та виїзд у зачинену зону.

Відповідно до довідки від 11 грудня 1990 року № 11/1385 Територіального тресту по будівництву реконструкції автомобільних доріг та дорожніх споруд "Донбасшляхбуд" ОСОБА_2 з 13 жовтня 1987 року до 11 листопада 1987 року був відряджений до м. Чорнобиль для роботи машиністом автогрейдером Дружківського ДСУ № 20 треста "Донбасшляхбуд".

Згідно з довідкою від 18 листопада 1992 року № 270, виданою Трестом "Донбасшляхбуд", ОСОБА_2 з 13 жовтня 1987 року по 11 листопада 1987 року працював у зоні Чорнобильської АЕС.

Відповідно до довідки від 02 січня 1991 року № 1, виданої Дружківським шляхово-будівельним управлінням № 20, ОСОБА_2 з 13 жовтня 1987 року до 11 листопада 1987 року працював у зоні Чорнобильської АЕС.

Не ставлячи під сумнів достовірність зазначених документів, суд апеляційної інстанції зазначив, що в них не зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, оскільки з наявних в документах справи документів можна встановити як період роботи позивача в зоні ЧАЕС (з 13 жовтня 1987 року до 11 листопада 1987 року) так і місце та об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році (зона енергоблоків ЧАЕС).

Також, вірним є посилання суду першої інстанцій на ту обставину, що факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС перевірявся відповідними комісіями при видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році 2 категорії.

Перебування ОСОБА_2 у зоні відчуження також підтверджується довідкою Спеціалізованого підприємства "Екоцентр" від 21 червня 2016 року № 211-688 про наявність у позивача дози зовнішнього опромінювання у 1987 році у розмірі 1,00 мЗВ.

Інших підстав для відмови позивачу у призначенні пільгової пенсії, ніж зазначені вище, Пенсійним фондом не вказано, а судами попередніх інстанцій не встановлено.

З огляду на викладене, зважаючи на обставини встановлені судом першої інстанції, беручи до уваги помилковість висновку суду апеляційної інстанції щодо відсутності документів, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де позивачем проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

За таких обставин, зважаючи на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.