Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Черпіцької Л.Т.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Національного банку України, треті особи - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", міська молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив", про визнання протиправним та скасування рішення,

У квітні 2016 року Благодійна організація "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійний фонд "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" звернулися окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", Міська молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив", в якому просили скасувати постанову Національного банку від 05.04.2016 року № 234 "Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року позов Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І. Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" було задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Національного банку України від 05.04.2016 року № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних".

У касаційній скарзі Національний банк України, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенко І.І., не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

Благодійною організацією "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", міською молодіжною громадською організацією "Центр соціальних та ділових ініціатив", Товариством з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1", Благодійним фондом "Енергетичний центр ім. І. Люндіна" подані заперечення на касаційні скарги, в яких вони просять залишити касаційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка І.І. без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

ОСОБА_3 подано заяву про приєднання до касаційної скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року, в якій він просить задовольнити касаційні скарги Національного банку України та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка І.І. задоволенню не підлягають, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою правління Національного банку від 04.04.2016 року № 231/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії проблемних" ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

А вже 05.04.2016 року Національним банком України прийнято постанову № 234 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних", згідно з якою Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних, а постанову від 04.04.2016 року № 231/БТ визнано такою, що втратила чинність.

Згідно з оскаржуваною постаново,ю Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" віднесено до категорії неплатоспроможних, а також визнано такими, що втратили чинність постанови Правління НБУ від 19.03.2015 року № 189/БТ "Про встановлення особливого режиму контролю за діяльністю Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" та призначення куратора" та від 04.04.2016 року № 231/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" до категорії проблемних".

Вказану постанову було прийнято за наслідками розгляду пояснювальної записки Департаменту банківського нагляду про необхідність віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до категорії неплатоспроможних та інформації, викладеної у доповідній записці Департаменту банківського нагляду від 04.04.2016 року № В/20-0003/36223/БТ, складеній за результатами безвиїзного банківського нагляду за діяльністю ПАТ "КБ "Хрещатик".

Згідно із постановою Правління НБУ від 04.04.2016 № 231/БТ, в зв'язку з допущенням ПАТ "КБ "Хрещатик" зменшення на 5 і більше відсотків значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) п'ять і більше разів протягом березня 2016 року ПАТ "КБ "Хрещатик" віднесено до категорії проблемних

За даними звітності за формою № 1Д "Баланс" станом на 05.04.2016 року Банк має невиконані вимоги кредиторів у сумі 138 млн. грн.

Постановою Правління НБУ від 31.12.2015 року № 1002/БТ затверджено необхідний обсяг докапіталізації Банку в сумі 4,77 млрд. грн.

Національним банком України визначений значний обсяг активних операцій з пов'язаними з ПАТ "КБ "Хрещатик" особами, який станом на 01.12.2015 року становив 6,4 млрд. грн. або 1097 % від регулятивного капіталу за встановленого нормативного значення не більше 25%.

Листом від 31.03.2016 року № 16-15/2-077 ПАТ "КБ "Хрещатик" надав до НБУ план реструктуризації, затверджений рішенням загальних зборів акціонерів Банку.

За інформацією куратора Банку, 02.04.2016 року та 04.04.2016 року Банком введені в ОБД платіжні документи щодо перерахування з поточних рахунків суб'єктів господарювання на поточні рахунки фізичних осіб кошти на загальну суму 43 млн. грн. з призначенням платежу "надання позики" та "надання поворотної фінансової допомоги". 04.04.2016 проведено зазначені платежі на загальну суму 20 млн. грн., що збільшило гарантовану суму відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Також, 04.04.2016 року відбулося погашення кредитної заборгованості ТОВ "Конверсія" у сумі 282 млн. грн.

За даними статистичної звітності ПАТ "КБ "Хрещатик" за формою № 611 "Звіт про дотримання економічних нормативів та лімітів відкритої валютної позиції" станом на 01 квітня 2016 року відбулося зменшення розміру регулятивного капіталу та нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) до однієї третини від мінімального рівня, встановленого Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління НБУ від 28.08.2001 року № 368 (z0841-01) .

Встановлено при здійсненні Банком діяльності порушення Інструкції № 368 (z0841-01) щодо нормативу миттєвої ліквідності (Н4), нормативу короткострокової ліквідності (Н6), нормативу максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7), нормативу великих кредитних ризиків (Н8), нормативу максимального розміру кредитного ризику за операціями з пов'язаними з банком особами (Н9), а також ліміту загальної довгої та відкритої валютної позиції банку (Л13-1).

Зважаючи на вказані обставини, відповідач прийшов до висновку, що прийняття постанови про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до неплатоспроможних на підставі статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" буде адекватним вчиненим Банком порушенням та рівню загрози інтересам вкладників чи інших кредиторів Банку.

Відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк України", головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів. Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Згідно із статтею 15 Закону України "Про Національний банк України", Правління Національного банку України приймає рішення про віднесення банку до категорії проблемних або неплатоспроможних.

Пунктом 12 частини 1 статті 73 Закону України "Про банки та банківську діяльність" встановлено, що у разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об'єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України, його вимог, встановлених відповідно до статті 66 цього Закону, або здійснення ризикової діяльності, яка загрожує інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування іноземними державами або міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до банків чи власників істотної участі у банках, що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку та/або стабільності банківської системи, Національний банк України адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози має право застосувати заходи впливу, до яких належать, у томі числі, віднесення банку до категорії проблемного або неплатоспроможного.

Частиною 1 статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що Національний банк України зобов'язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі:

- неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним;

- зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України;

- невиконання банком протягом п'яти робочих днів поспіль двох і більше відсотків своїх зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами та/або встановлення фактів невідображення в бухгалтерському обліку документів клієнтів банку, що не виконані банком у встановлений законодавством строк, після віднесення банку до категорії проблемних;

- виявлення фактів здійснення банком після віднесення його до категорії проблемного операцій (крім нарахування відсотків за вкладами, отримання клієнтами банку заробітної плати, аліментів, пенсій, стипендій, інших соціальних, державних виплат), оформлення (переоформлення) договорів, внаслідок яких зобов'язання перед фізичними особами в межах гарантованої суми відшкодування збільшуються за рахунок зменшення зобов'язань перед фізичними особами, які перевищують гарантовану суму відшкодування, та/або зобов'язань перед фізичними особами, які не підпадають під гарантії Фонду гарантування фізичних осіб, та/або юридичними особами;

- невиконання банком, віднесеним до категорії проблемного, розпорядження, рішення Національного банку України (у тому числі про застосування заходів впливу/санкцій) та/або вимоги Національного банку України щодо усунення порушень банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України протягом визначеного Національним банком України строку.

Як вірно зазначено судами, оскаржувана постанова відповідача не містить посилань на відповідні підпункти частини 1 статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність", наведено лише загальне посилання на вказану статтю.

Щодо посилання відповідача на невідповідність регулятивного капіталу банку встановленим вимогам більш як на одну третину слід зазначити наступне.

Порушення дотримання нормативів підтверджується звітом про стан ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" станом на 01.04.2016, згідно якого фактичне значення нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) становило - 0, 45 % за встановленого нормативного значення не менше 10%, одна третина якого складає 3,33 %.

Однак, при віднесенні Банку до категорії неплатоспроможних на цій підставі відповідачем не було враховано, що постановою Правління Національного банку від 15.04.2015 року № 260 "Про здійснення діагностичного обстеження банків" встановлено термін приведення значення показника Н2 у відповідність до вимог Національного банку, а саме до 01.05.2016 року, та визначено, що банки подають до Національного банку відповідний план реструктуризації/програму докапіталізації до 01.04.2016 року.

Листом від 31.03.2016 року № 16-15/2-077 Банк подав до Національного банку план реструктуризації ПАТ "КБ "Хрещатик", затверджений 18.03.2016 року рішенням загальних зборів акціонерів ПАТ "КБ "Хрещатик".

З наведеного випливає що, крайній захід впливу було застосовано НБУ до закінчення строку, встановленого ним же для приведення показника Н2 до встановлених вимог, що не може вважатися обґрунтованим.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, план реструктуризації ПАТ "КБ "Хрещатик" містив у тому числі й план погашення заборгованості пов'язаних осіб, надання позик яким стало ще однією підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення.

З метою докапіталізації ПАТ "КБ "Хрещатик" позачерговими загальними зборами акціонерів (протокол від 30.12.2015 року № 5) прийнято рішення про збільшення статутного капіталу на 599998256,00 грн., а саме до 1628827200,00 грн. Збільшення статутного капіталу вирішено здійснити за рахунок додаткових внесків шляхом проведення приватного розміщення 524474 простих іменних акцій номінальною вартістю 1144,00 грн. Форма існування акцій - бездокументарна. Строк укладення договорів з акціонерами - 12 квітня 2016 року.

Департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) направлено до Національного банку гарантійні листи щодо забезпечення капіталізації ПАТ "КБ "Хрещатик" з метою дотримання значень нормативу достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та показника достатності основного капіталу (ПОК) у розмірах і в строки, установлені Національним банком та визначені у плані реструктуризації ПАТ "КБ "Хрещатик".

Частинами 6 - 9 статті 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено, що проблемний банк у строк до 180 днів зобов'язаний привести свою діяльність у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України.

Проблемний банк зобов'язаний у строк до семи днів повідомити Національний банк України про заходи, які він вживатиме з метою приведення своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, та на вимогу Національного банку України повідомляти його про хід виконання цих заходів.

Національний банк України протягом 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних має право прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Національний банк України зобов'язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність", передбачено, що 180 днів - це максимально можливий строк, у межах якого НБУ зобов'язаний вирішити питання щодо неплатоспроможності банку.

Вказаний строк надається банку для приведення своєї діяльність у відповідність із вимогами законодавства та є законодавчою гарантією для проблемного банку від потенційних протиправних дій та рішень Національного банку як державного владного суб'єкта.

Колегія суддів погоджується із твердженням судів попередніх інстанцій про те, що частини 8 - 9 статті 75 цього Закону України "Про банки та банківську діяльність" (2121-14) допускають протилежну фактичну і правову ситуацію, оскільки нормативні конструкції цих приписів, які виражені у словосполученнях "протягом 180 днів з дня..." та "не пізніше ніж через 180 днів", передбачають прийняття НБУ рішень щодо проблемного банку ще до того, як він приведе свою діяльність у відповідність до вимог законодавства.

Також судами вірно зазначено, що приписи частин шостої, восьмої та дев'ятої статті 75 Закону є нечіткими, неузгодженими і непередбачуваними у застосуванні, адже допускають декілька варіантів юридично значимої поведінки суб'єктів правовідносин та множинне розуміння їх прав та обов'язків, що є порушенням принципу правової визначеності.

Принцип правової визначеності, на необхідності дотримання якого неодноразово вказував у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема, у рішенні "Щокін проти України", вимагає чіткості, зрозумілості та однозначності правових норм, зокрема передбачуваності (прогнозованості) законодавчої політики в соціальній сфері та стабільності правових норм як відсутності частого внесення змін до нормативно-правових актів.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб'єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування).

У спірних правовідносинах Національним банком України при прийнятті оскаржуваної постанови не було дотримано законодавчо визначеної процедури, а саме, строку для віднесення проблемного банку до категорії неплатоспроможних та прийнято вказане рішення в перший день початку 180-денного строку, наданого чинним законодавством банку, віднесеному до категорії проблемних для приведення своєї діяльність у відповідність із вимогами законодавства.

При цьому, як встановлено судами попередніх інстанцій, такі заходи Банком вживалися.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суди дійшли вірного висновку про наявність підстав для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування, оскільки зазначене рішення не відповідає вищевказаним критеріям.

Колегія суддів погоджується також з висновком судів попередніх інстанцій щодо того, що оскаржуваною постановою НБУ порушуються права позивачів, оскільки як встановлено судами, позивачі по даній справі є вкладниками банку у розумінні Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17) , а також в тексті оскаржуваної постанови зазначено, що прийняття постанови про віднесення ПАТ "КБ "Хрещатик" до неплатоспроможних на підставі статті 76 Закону України "Про банки і банківську діяльність" спрямоване на захист інтересів вкладників, що свідчить, що даним актом регулюються також і правовідносини з вкладниками Банку, а відтак позивачі не позбавлені права на звернення до суду з даним позовом.

Також, вірними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскаржувана постанова НБУ не є актом індивідуальної дії, оскільки на підставі оскаржуваної постанови виникли правовідносини щодо запровадження тимчасової адміністрації та ліквідацію Банку, які на даний час тривають.

Колегія суддів погоджується з посиланнями касаторів, що прийняття постанови про віднесення Банку до неплатоспроможних належить до дискреційних повноважень НБУ, однак, зазначає, що порушення мети, з якою ці повноваження надано, а також порядку використання таких повноважень, що було встановлено у даній справі, є підставою для скасування такого рішення суб'єкта владних повноважень.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

Касаційну скаргу Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" Костенка Ігоря Івановича - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.04.2017 року у справі за позовом Благодійної організації "Благодійний фонд "Богдана Гаврилишина", Благодійного фонду "Енергетичний центр ім. І.Люндіна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-1" до Національного банку України, треті особи: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик", міська молодіжна громадська організація "Центр соціальних та ділових ініціатив" про визнання протиправним та скасування рішення - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.