ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2017 року м. Київ справа №П/800/307/16
|
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
Загороднього А.Ф.
суддів: Мойсюка М.І.
Пасічник С.С.
Рецебуринського Ю.Й.
Черпака Ю.К.
секретар судового засідання Буденко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення,-
в с т а н о в и в:
01 червня 2016 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 255/ко-16 від 25 травня 2016 року, згідно з яким ОСОБА_5 не підтвердила можливість здійснення правосуддя у відповідному суді, відсторонена від здійснення правосуддя та направлена до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки.
Обґрунтовуючи заявлений позов, позивач зазначила, що здійснення первинного кваліфікаційного оцінювання щодо судді, якого обрано на посаду судді безстроково, суперечить нормам Конституції України (254к/96-ВР)
та міжнародного права, які мають пріоритет над будь-якими законами чи підзаконними актами України, оскільки грубо порушують гарантії судді щодо перебування на посаді. Крім того, оцінки, виставлені за результатами іспиту, не відповідають вимогам оцінювання, визначеним Порядком та методологією кваліфікаційного оцінювання судді, а також Положенням про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді. На думку позивача, ВККС України всупереч власним нормативно-правовим актам, не маючи належних даних, отриманих від уповноважених органів, дійшла безпідставного висновку про її невідповідність антикорупційним критеріям. Відповідач не дотримався законодавчо встановлених вимог щодо вмотивованості рішення та за три негативні оцінки з семи критеріїв оцінювання прийшов до помилкового висновку про негативний результат кваліфікаційного оцінювання позивача в цілому.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, наведених у ньому та додаткових поясненнях.
Представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову. В поданих запереченнях зазначає про правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення як такого, що прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для його прийняття. При цьому представник ВККС України наголосив на тому, що за своєю правовою природою повноваження відповідача щодо кваліфікаційного оцінювання судді є дискреційними та виключною компетенцією уповноваженого органу - ВККС України як постійно діючого органу в системі судоустрою України.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів дійшла наступних висновків за таких обставин. Указом Президента України "Про призначення суддів" № 712/200 (712/2002)
від 13.07.2002 року ОСОБА_5 призначено на посаду судді господарського суду Одеської області. Указом Президента України "Про призначення суддів" № 212/2007 від 17.03.2007 року (212/2007)
ОСОБА_5 призначено на посаду судді Київського апеляційного господарського суду.
22 березня 2016 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення № 17/зп-16 про проведення протягом квітня-червня 2016 року первинного кваліфікаційного оцінювання суддів апеляційних судів, що зазначені у додатку № 1, а також затверджено графік проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів.
Згідно з вказаним рішенням, позивач була включена до підгрупи № 1 групи № 8 суддів, які проходять первинне кваліфікаційне оцінювання.
За результатами проведення первинного кваліфікаційного оцінювання, Вища кваліфікаційна комісія суддів України 25 травня 2016 року оголосила рішення про те, що позивач не підтвердила можливість здійснювати правосуддя. Цим рішенням позивача відсторонено від здійснення правосуддя та направлено до Національної школи суддів України для проходження перепідготовки, яка триватиме до 18 листопада 2016 року.
ОСОБА_5 вважає спірне рішення ВККС України протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно суперечить нормам чинного законодавства України та порушує права і законні інтереси позивача.
Колегія суддів вбачає за доцільне зазначити про таке.
Відповідно до статей 83, 101 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону 12 лютого 2015 року № 192-VIІІ (192-19)
), пунктів 6 і 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" від 12 лютого 2015 року № 192-VIII (192-19)
, Вища кваліфікаційна комісія суддів України забезпечує проведення первинного кваліфікаційного оцінювання суддів з метою прийняття рішень щодо можливості здійснення ними правосуддя у відповідних судах: суддів апеляційних судів - протягом двох років з дня набрання чинності цим законом.
Ці норми закону не визнані неконституційними, тому підлягають застосуванню.
На виконання вимог Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19)
, а також відповідно до статей 83-86 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Комісією 21 жовтня 2015 року затверджено Порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Порядок) та Положення про порядок складання іспиту та методику його оцінювання під час кваліфікаційного оцінювання судді (далі - Положення), які погоджено Радою суддів України 11 грудня 2015 року.
Згідно з пунктом 1.3 розділу 1 Порядку кваліфікаційне оцінювання судді - це встановлена законом процедура визначення ВККС України професійного рівня судді та відповідності його займаній посаді.
Метою кваліфікаційного оцінювання є визначення професійного рівня судді та здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та суді відповідного рівня (пункт 1.4 розділу 1 Порядку).
Відповідно до статті 85 Закону № 2453-VI кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення суддею іспиту; 2) дослідження суддівського досьє та проведення співбесіди.
Іспит проводиться шляхом складення суддею анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації.
Згідно з пунктом 5.6.1. Порядку іспит складається з анонімного письмового тестування під час іспиту при проведенні первинного кваліфікаційного оцінювання здійснюється у формі письмового викладення суддею запропонованих Комісією положень усталених правових позицій Верховного Суду України та практики Європейського суду з прав людини з урахуванням інстанції та спеціалізації суду і судді, а також з виконання практичного завдання при проведенні первинного кваліфікаційного оцінювання, яке здійснюється суддею шляхом вирішення змодельованої практичної ситуації з урахуванням інстанції та спеціалізації суду і судді
Пунктом 2.4.1 Порядку передбачено, що іспит є методом визначення таких показників як: знання права (анонімне письмове тестування), здатність проводити судове засідання (виконання практичного завдання), здатність ухвалювати рішення (виконання практичного завдання), здатність здійснювати правосуддя у суді відповідної інстанції та спеціалізації (виконання практичного завдання).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку критеріями кваліфікаційного оцінювання судді є :
2.1.1. Професійна компетентність.
2.1.2. Особиста компетентність.
2.13. Соціальна компетентність.
2.1.4. Здатність підвищувати свій фаховий рівень.
2.1.5. Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня.
2.1.6. Відповідність судді етичним критеріям.
2.1.7.Відповідність судді антикорупційним критеріям.
Відповідно до п. 2.2.1. показниками відповідності критеріям професійної компетентності є: знання права (рівень правових знань, знання та застосування міжнародно-правових актів, конвенцій тощо); здатність проводити судове засідання (рівень практичних навичок, аналітичні здібності тощо); здатність ухвалювати рішення (рівень умінь у застосуванні закону, здатність аргументувати і обґрунтувати позицію з правової точки зору, письмові вміння, базування рішень на законодавстві та фактах, аналітичні здібності тощо).
Так, за результатами складеного анонімного письмового тестування суддя ОСОБА_5 отримала оцінку "потребує підвищення кваліфікації".
Відповідно до екзаменаційної відомості від 13 травня 2016 року за підсумками первинного кваліфікаційного оцінювання судді, за результатами виконання практичного завдання, позивач отримала такі оцінки: здатність проводити судове засідання - "некваліфікована"; здатність ухвалювати рішення - "потребує підвищення кваліфікації", здатність здійснювати правосуддя у суді відповідно інстанції та спеціалізації - "нездатна".
Як вбачається із екзаменаційної відомості від 23 травня 2016 року, за підсумками первинного кваліфікаційного оцінювання судді ОСОБА_5, за результатами анонімного письмового тестування знання права, позивач отримала оцінку "потребує підвищення кваліфікації".
З приводу показників, які були оцінені за результатами складеного практичного завдання, під час співбесіди за пропозицією членів комісії розкрити в усній формі ключові положення, які випливають із Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Газета Україна - Центр проти України", а також правову позицію Верховного суду України щодо правових наслідків звернення кредитора із поточними кредиторськими вимогами до боржника щодо сплати заборгованості, яка нарахована після визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (ці положення та позицію суддя розкривала під час виконання практичного завдання у кваліфікаційному оцінюванні), суддя ОСОБА_5 сутність вказаних ключових положень та правових позицій розкрити не змогла.
На додаткові запитання, а саме: який законодавчий акт України містить визначення поняття "розумний строк розгляду справи" і які критерії визначають дотримання судом цього строку при вирішенні спорів з огляду на правові позиції, які містяться у рішеннях Європейського суду з прав людини - суддя ОСОБА_5, не змогла надати відповідь.
Комісія пояснення судді визнала такими, що дають підстави для зміни оцінки показника "Здатність ухвалювати рішення" та остаточного його визначення як "нездатна ухвалювати рішення".
Ураховуючи те, що більшість зазначених показників оцінено негативно, за критерієм "Професійна компетентність" суддю ОСОБА_5 визнано некваліфікованою.
Як вбачається із висновку ВККС від 25 травня 2016 року, за критерієм "Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації", який також оцінювався за результатами виконаного суддею практичного завдання, з урахуванням пояснень судді, дослідження даних щодо підстав скасування ухвалених суддею протягом 2012-2015 року рішень, Комісія визначила, що суддя ОСОБА_5 не здатна здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації.
За результатами дослідження суддівського досьє, даних Київського апеляційного господарського суду щодо підстав скасування ухвалених суддею рішень, пояснень судді, а також з урахуванням низького рівня умінь у здатності аргументувати і обґрунтовувати позицію з правової точки зору, комісія у висновку вказала про відсутність підстав для зміни показника на позитивний. Тому, враховуючи, що зазначений показник оцінено негативно, за критерієм "Здатність здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації" суддя ОСОБА_5 визнана некваліфікованою.
Крім цього, за результатами дослідження суддівського досьє та з урахуванням пояснень судді ОСОБА_5, комісія також дійшла висновку про непідтвердження суддею критерію "Відповідність судді антикорупційним критеріям" з направленням згідно з положеннями частини другої статті 19-2 Закону України "Про національне антикорупційне бюро України" встановленої під час кваліфікаційного оцінювання інформації до Національного антикорупційного бюро України для додаткової перевірки на предмет її відповідності антикорупційним критеріям.
Так, відповідно до підпункту 2.6.2. пункту 2.6 Порядку остаточна оцінка кількісних показників відбувається з урахуванням пояснень судді та доданих документів, що підтверджують відповідну інформацію.
Згідно з підпунктом 3.17.2. пункту 3.17 Порядку суддя, який проходить кваліфікаційне оцінювання, під час співбесіди має право надавати пояснення з питань, пов'язаних з проходженням іспиту.
Таким чином, доводи позивача про безпідставну зміну деяких показників професійної компетентності є безпідставними, оскільки комісія за результатами співбесіди має право виставити остаточну оцінку, що може відрізнятися від отриманої на першому етапі кваліфікаційного оцінювання.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується відтвореним у судовому засіданні аудіозаписом співбесіди з позивачем, ОСОБА_5 не було покращено під час проведення такої співбесіди показники критерію "Професійна компетентність".
Колегія суддів, проаналізувавши наведені положення Порядку та методології кваліфікаційного оцінювання судді, оцінивши докази, зібрані по справі, вважає висновок ВККСУ про те, що ОСОБА_5 не здатна здійснювати правосуддя у суді відповідного рівня та спеціалізації, правильним і обґрунтованим. Суд зважує також, що більшість оцінок, отриманих позивачем за результатами іспиту, свідчать саме на користь такого висновку.
Колегія суддів погоджується з рішенням відповідача про те, що визнання ОСОБА_5 кваліфікованою за усіма іншими критеріями, передбаченими у пункті 2.1 Порядку не спростовує висновку про неможливість здійснення нею правосуддя у суді відповідного рівня, оскільки знання права, а також здатність проводити судове засідання та ухвалювати рішення є необхідними та визначальними для професійного відправлення суддею правосуддя.
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 Порядку Кваліфікаційна палата на підставі вмотивованого висновку за результатами розгляду питання про проведення кваліфікаційного оцінювання приймає рішення про: підтвердження або не підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
На підставі висновку від 25 травня 2016 року, в якому наведено мотиви і доводи щодо певної оцінки за кожним критерієм, комісією 25 травня 2016 року прийнято рішення № 255/ко-16, яке оскаржується.
Згідно з пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ "Про забезпечення права на справедливий суд" (192-19)
, пунктом 5.8. Порядку, якщо за результатами первинного кваліфікаційного оцінювання можливість здійснення суддею правосуддя у відповідному суді не підтверджена, приймається рішення про відсторонення судді від здійснення правосуддя у відповідному суді з обов'язковим направленням судді до Національної школи суддів України для перепідготовки та подальшим повторним кваліфікаційним оцінюванням для підтвердження можливості судді здійснювати правосуддя у відповідному суді.
Враховуючи наведене, законним і обґрунтованим є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 255/ко-16 від 25 травня 2016 року, прийняте стосовно позивача на підставі зазначеного вище висновку за результатами розгляду питання про проведення первинного кваліфікаційного оцінювання судді Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_5, тому доводи позивача про необґрунтованість оскаржуваного рішення є безпідставними.
Керуючись статтею 160, 161, 162, 163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15)
, колегія суддів -
п о с т а н о в и л а:
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_5 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.
Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)
, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.
Головуючий
Судді
|
А.Ф. Загородній
С.С. Пасічник
М.І. Мойсюк
Ю.Й. Рецебуринський
Ю.К. Черпак
|