Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Черпіцької Л.Т.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "С'К Фамільний дім", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень, декларації про початок виконання будівельних робіт,

У червні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Фамільний дім", ОСОБА_6, ОСОБА_5, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 57;

визнати протиправним та скасувати реєстрацію декларації від 16.12.2015 року № ОД 083153501894 про початок виконання будівельних робіт, зареєстровану Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 було відмовлено.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись па допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року та направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необгрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТО В "СК Фамільний Дім" розпочато будівництво 9-ти поверхового житлового будинку на 99 квартир на земельній ділянці розташованій за адресою: АДРЕСА_2.

Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_2, нове будівництво III категорії складності.

Управлінням архітектури та містобудівництва видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 24.03.2015 року № 01-06/274 для будівництва багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2.

Документом, який підтверджує право власності або користування земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_2, є свідоцтво про право власності на земельну ділянку від 18.11.2014 року індексний помер 29672741 для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на ОСОБА_7, площею 0,0998 га, кадастровий помер земельної ділянки НОМЕР_2, договір користування земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) від 23.03.2015 року, між ОСОБА_7 та ТОВ "СК Фамільний Дім".

Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 8 статті 36 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Згідно із частиною 10 статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

г) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно із частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється па підставі рішень органів державної влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно цільове призначення земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, зазначено - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Проте, згідно з містобудівними умовами та обмеженнями забудови земельної ділянки Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24.03.2015 № 01-06/274 року, цільове призначення вказаної земельної ділянки є багатоквартирна житлова та громадська забудова та в графі щодо документу, який підтверджує право користування земельною ділянкою, вказано договір користування земельною ділянкою (для забудови) (суперфіцію) від 23.03.2015 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що поняття забудова та експлуатація житлових будинків і споруд, так само як і багатоквартирна житлова та громадська забудова відносяться до однієї категорії земель за основним цільовим призначенням, а відтак доводи касаційної скарги щодо недостовірності відомостей про цільове призначення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 є безпідставними.

Статтею 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки. її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обгрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Згідно із статтею 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Судами також вставлено та підтверджено матеріалами справи, що містобудівні умови та забудови земельної ділянки за адресою м. Одеса, пров. Сурикова-2 були затверджені Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради за № 01-06/274 саме 24.03.2015 року, а відтак ТОВ "Фамільний Дім" при складанні містобудівних умов керувався Генеральним планом міста Одеси, який був затверджений постановою Ради Міністрів УСРС від 31.01.1989 року № 37 (37-89-п) та був чинним на момент реєстрації та видачі містобудівних умов.

Отже, твердження позивача про невідповідність містобудівних умов від 24.03.2015 року № 01-06/274 Генеральному плану міста Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради від 25.03.2015 року № 6489-VІ, є безпідставними, оскільки він був затверджений вже після реєстрації та видачі містобудівних умов.

Щодо посилання касатора на висновок спеціаліста ОСОБА_8 (кваліфікаційний сертифікат серії НОМЕР_1 від 19 грудня 2012 року); номер висновку - 25-07/16 від 25 липня 2016 року "ПП Проект", як на підставу скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, у висновку спеціаліст робить посилання на п.3.13 ДБН 360-92: "При розміщенні 9 - 16-поверхових житлових будинків суміжно з кварталами садибної багатоповерхового будинку приймається не меншою за висоту будинку, що зводиться", але відповідно до дослідницької частини, дослідження проводилося візуально із сусідньої ділянки, тобто без застосування інструментального методу дослідження за допомогою вимірювальних приладів. Також, в дослідницькій частині висновку зазначено: "...з урахуванням проектних рішень балконів, відстань до частин и будівлі, що виступає до межі ділянки складає 0,3 м...", але серед вихідних даних спеціалістом не вказана проектна документація, що свідчить про те, що вона не досліджувалася. Крім того, у заключній частині висновку спеціаліст посилається на генеральний план міста Одеси, який не був чинним на момент реєстрації та видачі містобудівних умов, а саме, як вже було зазначено, на Генеральний шипі міста Одеси, який затверджений рішенням Одеської міської ради № 6489-V1 від 25.03.2015 року.

Судами також встановлено, що позивачем не надано жодних доказів того, яким чином будівництво за адресою: АДРЕСА_2 впливає па його права, адже як було вірно зазначено судами попередніх інстанцій, позивач, проживає за адресою АДРЕСА_1, проте ним не надано доказів наявної відстані та межування земельних ділянок між собою.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_2, які видані Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради від 24.03.2015 року № 57 та реєстрації декларації від 16.12.2015 року № ОД 083153501894 про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів,

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.08.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю "СК Фамільний дім", ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання протиправним та скасування містобудівних умов та обмежень, декларації про початок виконання будівельних робіт - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства У країни.