Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:

Черпіцької Л.Т.

Гончар Л.Я.

Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (правонаступник-Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області) про скасування постанови,

У липні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, в якому просила скасувати постанову, винесену відповідачем від 12 червня 2013 року № 119.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова Інспекції ДАБК в Одеської області № 119 від 12 червня 2013 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 51 615,00 грн. є незаконною, оскільки корпус побутових приміщень належить їй на праві приватної власності як фізичній особі, а оскаржувана постанова прийнята по відношенню до позивача відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) як до фізичної особи-підприємця.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо проведення позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4. Скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 119 від 12.06.2013 року про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 в розмірі 51615,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року апеляційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області задоволено. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року скасовано. Прийнято по справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області про скасування постанови № 119 від 12 червня 2013 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02 лютого 2016 року постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції для повного встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 12 липня 2016 року, скасовано рішення суду першої інстанції. Прийнято у справі нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

На постанову Одеського апеляційного адміністративного суду 12 липня 2016 року надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про її скасування та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 червня 2013 року, відповідно до наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області № 921 від 3 червня 2013 року, направлення на здійснення позапланової перевірки № 1082 від 3 червня 2013 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області проведено позапланову перевірку позивача щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів, а саме - достовірності внесення даних у декларацію про готовність об'єкту до експлуатації, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами проведення перевірки 10 червня 2013 року відповідачем складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, підставою для проведення перевірки зазначено лист прокуратури Малиновського району м. Одеси від 22 травня 2013 року № (16-70) 3832 вих. 13.

Також 10 червня 2013 року на підставі зазначеного акту, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області щодо позивача складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності щодо виявлення порушення надання недостовірних відомостей у декларації від 21 червня 2013 року № ОД 14212103772 та припис з вимогою привести документацію з реконструкції корпусу побутових приміщень за адресою АДРЕСА_1 до вимог містобудівного законодавства.

За результатами розгляду матеріалів справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності начальником Інспекції ДАБК в Одеської області 12 червня 2013 року винесено постанову, якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 51615,00 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся в суд з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у Інспекції ДАБК в Одеській області не було повноважень на накладення штрафів за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, такими повноваженнями наділений лише центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, а саме Державна архітектурно-будівельна інспекція України. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що лист прокуратури Малиновського району м. Одеси, на який посилається відповідач як на підставу для проведення позапланової перевірки не містить вимоги щодо проведення позапланової перевірки позивача, тому позапланова перевірка ФОП ОСОБА_4 проведена незаконно. З огляду на наведене, постанова відповідача про накладення штрафу на позивача також є незаконною.

Натомість, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач був наділений повноваженням накладати штрафи за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. На підставі наказу голови Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19.11.2012 року № 187 "Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)". При цьому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскільки позивачем ні відповідачу, ні суду під час розгляду адміністративної справи не надано документів для дослідження та підтвердження достовірності даних, зазначених в декларації про готовність об'єкта до експлуатації та неподання яких стало підставою для встановлення порушення вимог здійснення містобудівної діяльності, відповідач при винесенні постанови, якою позивача визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 2 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" та накладено штраф в розмірі 51615,00 грн. діяв на підставі та в межах повноважень, визначених Законом України від 14 жовтня 1994 року N 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) .

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (у редакції Закону України від від 20.11.2012 року № 5496-VI (5496-17) ) суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації щодо об'єктів ІІ категорії складності у розмірі сорока п'яти мінімальних заробітних плат.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямування на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів передбачені Законом України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (3038-17) (надалі - Закон № 3038-VI (3038-17) ).

Частиною десятою статті 39 Закону № 3038-VI передбачено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи та встановлено судами попередніх інстанцій позивача було притягнуто до відповідальності як фізичну особу-підприємця за надання недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, що встановлено в ході позапланової перевірки.

Позапланова перевірка позивача проведена відповідачем на підставі та у порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 (553-2011-п) .

Згідно вимог п. 7 вказаного Порядку підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням чи письмової заяви про проведення перевірки щодо дотримання суб'єктом господарювання Ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів інспекцій; перевірка виконання суб'єктом господарювання вимог інспекції щодо усунення порушень ліцензіатом ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту проведеної позапланової перевірки від 10.06.2013 року (а.с.14), - підставою проведення позапланової перевірки зазначено лист прокуратури Малиновського району м. Одеси від 22.05.2013 року № (16-70) 3832 вих. 13.

Відповідно до листа прокуратури Малиновського району міста Одеси від 22 травня 2013 року № (16-70) 3832 вих. 13 постановою Одеського апеляційного господарського суду у справі № 26/173-10-4482 від 15 березня 2012 року, яка набрала законної чинності, зобов'язано фізичну особу підприємця за свій рахунок знести самовільно збудоване одноповерхове побутове приміщення згідно технічного паспорту, виданому 04 квітня 2008 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, площею 447,5 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1, та повернути зазначену земельну ділянку, зайняту вказаним самовільно збудованим побутовим приміщенням.

З огляду на наведені фактичні обставини колегія суддів зазначає, що підставою для проведення позапланової перевірки позивача був лист правоохоронного органу, яким констатовано факт самовільного будівництва позивачем одноповерхового побутового приміщення згідно технічного паспорту, виданому 04 квітня 2008 року фізичній особі підприємцю ОСОБА_4, площею 447,5 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. При цьому, згідно п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 (553-2011-п) , підставою для проведення позапланової перевірки відповідачем визначено як вимогу правоохоронних органів про проведення перевірки, так і як самостійну підставу - виявлення факту самочинного будівництва об'єкта.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідачем проведено позапланову перевірку позивача на підставі п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011 (553-2011-п) .

Відповідно до положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду у справі № 26/173-10-4482 від 15 березня 2012 року вбачається те, що фізична особа підприємець ОСОБА_4 є власником корпусу побутових приміщень, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 541,7 м.кв. Також встановлено, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі № 2-а/1570/650/2011 залишено без задоволення позов ОСОБА_4 до комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про визнання неправомірними дій щодо скасування державної реєстрації права власності на салон для експонування, торгівлі та зберігання текстильної продукції з прибудовою складського приміщення, площею 986,1 кв.м. по АДРЕСА_1 та зобов'язання поновити права власності.

Таким чином, з урахуванням обставин, що встановлені у господарській справі № 26/173-10-4482 згідно постанови Одеського апеляційного господарського суду від 15 березня 2012, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції щодо правомірності дій відповідача щодо притягнення фізичної особи підприємця ОСОБА_4 як суб'єкта містобудування до відповідальності у порядку Закону України від 14.10.1994 року № 208/94-ВР "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" (208/94-ВР) (у редакції Закону України від від 20.11.2012 року № 5496-VI (5496-17) ).

Щодо наявності повноважень у відповідача на притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, колегія суддів зазначає, що згідно частин 2, 3 та 4 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" встановлено порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.

За приписами п. 2 вказаного Порядку справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядаються ДАБК України та її територіальними органами.

Накладати штраф від імені інспекцій мають право керівник ДАБК України та уповноважені ним його заступники, керівники територіальних органів ДАБК України та їх заступники у межах своїх повноважень.

Водночас згідно пунктів 6, 9 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 08 квітня 2011 року № 439/2011 (439/2011) , встановлено, що ДАБК України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі або міжрегіональні (повноваження яких поширюються на декілька регіонів) територіальні органи. ДАБК України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

На виконання покладених на відповідача завдань, 19.12.2012 року головою Державної архітектурно-будівельної інспекції України видано наказ за № 187 "Про уповноваження територіальних органів - інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі (щодо дозвільно-реєстраційних процедур та здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю)", згідно якого територіальним органам необхідно забезпечити здійснення від імені ДАБК України розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, про адміністративні правопорушення у спосіб та у межах затверджених ДАБК України положень про територіальні органи та інших нормативно-правових актів України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції про те, що Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області була повноважним органом щодо розгляду та притягнення суб'єктів містобудування до відповідальності на час винесення постанови про притягнення позивача до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 235 - 239-1 КАС України.