Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Суддів:

Черпіцької Л.Т.

Гончар Л.Я.

Шведа Е.Ю.

провівши попередній розгляд адміністративної справи за касаційною скаргою Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 539/211/17 за позовом ОСОБА_4 до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання відмови у перерахунку пенсії неправомірною, зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії державного службовця,

У січні 2017 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просила визнати відмову у перерахунку пенсії неправомірною та зобов'язати здійснити перерахунок та виплату пенсії державного службовця.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 28.03.2011 року позивач звільнена з посади завідувача сектору бюджетних надходжень (на той час) управління Державного казначейства у Лубенському районі Полтавської області в зв'язку з досягненням граничного віку перебування на державній службі та виходом на пенсію. Позивачу призначено пенсію з 29.03.2011 року відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року за наявності стажу державної служби 14 років 3 місяці 16 днів. Позивач вважав неправомірною відмову відповідача в проведенні перерахунку її пенсії відповідно до наданих довідок із в порядку, визначеному Законом України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (3723-12) року.

Постановою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду 06 квітня 2017 року, позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України від 07.12.2016 року № 491. Зобов'язано Лубенське об'єднане управління Пенсійного фонду України здійснити ОСОБА_4 перерахунок пенсії з 01.11.2016 року відповідно до Закону України "Про державну службу" 16.12.1993 року (3723-12) № 3723-XI з урахуванням індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення, відповідно до довідки до довідок від 24.10.2016 року № № 834,835.

На постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року надійшла касаційна скарга Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про їх скасування та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_4 з 28 березня 2011 року перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області та отримує пенсію, призначену відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Позивач 02.11.2016 року звернулася до Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області з заявою про перерахунок її пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", оскільки при призначенні пенсії позивачу у 2011 році до відповідача було надано довідка про її заробітну плату № 367 від 28.03.2011, в якій не були вказані суми індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення. Позивач надала відповідачу довідки № № 834, 835 від 24.10.2016 року, видані Управлінням Державної казначейської служби України у Лубенському районі Полтавської області, в яких вказані суми індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення позивача.

Рішенням Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 491 від 07.12.2016 року позивачу відмовлено в проведенні перерахунку її пенсії відповідно до вищевказаних довідок із посиланням на те, що Закон України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 року (3723-12) втратив чинність.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача позивач і звернувся в суд з даним позовом.

Розглядаючи справу та задовольняючи частково позовні вимоги суд першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що оскільки страхові внески та з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування були нараховані на всі виплати матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, отриманих позивачкою у період з 01.03.2009 року по 28.02.2011 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою, то в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для врахування сум зазначених виплат при обчисленні пенсії позивачці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій, враховуючи наступне.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 33 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу", заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок

Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення", до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

За правилами ст. 41 Закону України № 1058-IV "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" Закону визначено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи наведене, отримувані державним службовцем суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Аналогічний висновок викладено в постанові судової палати у адміністративних справах Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14.

З урахуванням висновку, викладеного в постанові судової палати у адміністративних справах Верховного Суду України від 16.09.2014 року у справі № 21-314а14, колегія суддів зазначає, що позивач мав право на підставі ст. 33 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (чинного на час призначення пенсії позивачу) на включення суми індексації та матеріальної допомоги на оздоровлення для врахування сум зазначених виплат при обчисленні пенсії.

Згідно положень п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02.03.2015 року № 213-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) передбачено, що у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про прокуратуру" (1789-12) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника - консультанта народного депутата України.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що спірним у даній справі є питання не про право позивачки на перерахунок пенсії у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а про право на виплату пенсії, обчисленої з урахуванням всіх складових заробітної плати, на які було нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та на врахування яких позивачка мала право під час призначення пенсії, тобто фактично спір стосується питання виправлення помилок, що були допущені під час призначення пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо того, що відповідачем відмовлено позивачу не у перерахунку пенсії у порядку, який був передбачений Законом України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (3723-12) , а у призначенні пенсії з урахуванням усіх складових, визначених у ст. 33 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу" (чинного на час призначення пенсії позивачу).

Таким чином, оскільки позивачу призначено пенсію на підставі ст. 37 Закону України від 16.12.1993 року № 3723-XII "Про державну службу", чинного на час виходу на пенсію позивача, колегія суддів зазначає, що до правовідносин щодо призначення пенсії застосовуються положення законодавства, чинного на час набуття права на її призначення, оскільки правовідносини щодо пенсійного забезпечення виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

За таких обставин судова колегія дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій повно і правильно встановлені фактичні обставини справи, характер правовідносин сторін і вірно застосовано до них норми матеріального права.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу Лубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області відхилити, а постанову Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 22 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2017 року у справі № 539/211/17 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235- 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.