Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Данчука В.Г., Косенка В.Й.,

Гуменюка В.І., Луспеника Д.Д., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом приватного підприємства "Фірма "Екотранс" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від

14 жовтня 2009 року,

У серпні 2008 року приватне підприємство "Фірма "Екотранс" (далі – ПП "Фірма "Екотранс") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з останнього на користь приватного підприємства збитки в розмірі вартості вантажу в сумі 64 197 грн. 23 коп. та судові витрати в розмірі 671 грн. 97 коп.

Зазначало, що відповідач згідно з договором від 5 червня 2007 року, укладеним між ним та ПП "Фірма "Екотранс", 24 липня 2007 року виконував перевезення вантажу – рафінованої вибіленої дезодорованої кокосової олії, упакованої в картонні коробки у кількості 1 167 штук, загальною масою 105,03 т. На автошляху Одеса-Южне автомобіль ОСОБА_3 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду, у результаті чого контейнер із вантажем перекинувся та деформувався, вантаж було пошкоджено. Винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнано відповідача.

Посилаючись на викладене та на те, що приватне підприємство відшкодувало шкоду, завдану власникові вантажу – товариству з обмеженою відповідальністю "Дельта Вільмар СНД" (далі – ТОВ "Дельта Вільмар СНД"), позивач просив його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого

2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року, позов ПП "Фірма "Екотранс" задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача збитки в сумі 64 197 грн.

23 коп. та судові витрати в розмірі 671 грн. 97 коп.

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня 2009 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам закону не відповідають.

Судом установлено, що між ПП "Фірма "Екотранс" та ТОВ "Дельта Вільмар СНД" було укладено договір, згідно з яким ПП "Фірма "Екотранс" взяло на себе зобов’язання з організації перевезення вантажу його власнику. Відповідно до умов зазначеного договору ПП "Фірма "Екотранс" мала право залучати до перевезення вантажу третіх осіб.

5 червня 2007 року між ПП "Фірма "Екотранс" і ОСОБА_3 укладено договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом, згідно з яким відповідач зобов’язався перевезти вантаж у зазначене місце на належному йому автомобільному транспорті, дотримуючись Правил дорожнього руху (1306-2001-п) , та забезпечити його збереження.

24 липня 2007 року на 35 кілометрі автошляху Одеса-Южне, під час перевезення ним рафінованої вибіленої дезодорованої кокосової олії, упакованої в картонні коробки, відповідач став учасником дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої вантаж було пошкоджено. Постановою Біляївського районного суду Одеської області від 27 вересня 2007 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно із ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1199 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову ПП "Фірма "Екотранс", суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, виходив із того, що ПП "Фірма "Екотранс" мало право на відшкодування суми збитків із винної особи, оскільки приватне підприємство повністю відшкодувало вказані збитки власникові товару. При цьому суд вважав, що розмір шкоди, завданої ТОВ "Дельта Вільмар СНД" пошкодженням товару – рафінованої вибіленої дезодорованої кокосової олії, упакованої в картонні коробки, складає 64 197 грн. 23 коп.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

У порушення вимог ст. 214 ЦПК України суд першої інстанції не з’ясував усіх обставин, які мають значення для вирішення справи, зокрема: належним чином не визначив масу вантажу, який перевозив ОСОБА_3 у день, коли сталася дорожньо-транспортна пригода; не встановив, чи всі упаковки товару було пошкоджено, чи мало місце знищення товару; не перевірив правильність нарахування витрат, пов’язаних із переупаковкою пошкодженого вантажу; належним чином не дослідив наданих сторонами доказів.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на викладене вище уваги не звернув, помилок, допущених судом першої інстанції, не виправив.

Крім того, у порушення вимог ст. 303 ЦПК України апеляційний суд доводи апеляційної скарги належним чином не перевірив.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 19 лютого 2009 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 жовтня

2009 року скасувати.

Справу за позовом приватного підприємства "Екотранс" до ОСОБА_3 про відшкодування збитків передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.