Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до державного підприємства "Укрриба", державного підприємства "Азовський центр ПівденНІРО", третя особа – Державний комітет рибного господарства Міністерства аграрної політики України, про визнання трудового договору укладеним, стягнення заборгованості із заробітної плати, заробітної плати за час простою та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 липня 2009 року,

У травні 2008 року ОСОБА_6 звернувся до суду з указаним позовом, зазначаючи, що з 23 серпня 2004 року він працював на посаді начальника дільниці № 2 науково-дослідної бази "Сиваш" державного підприємства "Азовський центр ПівденНІРО" (далі – НДБ "Сиваш" ДП "Азовський центр ПівденНІРО"). Наказом Державного комітету рибного господарства України від 23 липня 2007 року № 150 створено комісію з приймання-передачі державного майна НДБ "Сиваш" від ДП "Азовський центр ПівденНІРО" до ДП "Укрриба" з вимогою забезпечення переведення та працевлаштування працівників НДБ "Сиваш" відповідно до трудового законодавства України. Після передачі НДБ "Сиваш" у підпорядкування ДП "Укрриба" він продовжував виконувати свої трудові обов’язки. Починаючи з жовтня 2007 року, ДП "Укрриба" не здійснює виплату заробітної плати, а з листопада 2007 року НДБ "Сиваш" фактично знаходиться в простої.

Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з ДП "Укрриба" заборгованість із заробітної плати за період з 1 жовтня 2007 року до 1 квітня 2008 року в розмірі 4 399 грн. 20 коп., 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.

У процесі судового розгляду позивач доповнив і уточнив позовні вимоги та просив визнати укладеним трудовий договір між ним і ДП "Укрриба" з 27 липня 2007 року, стягнути з ДП "Укрриба" заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в розмірі 1 227 грн. 60 коп., заробітну плату за час простою з листопада 2007 року до 31 березня 2009 року в розмірі 5 760 грн. 33 коп., 1 080 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 квітня 2009 року позов задоволено. Визнано, що з 27 липня 2007 року між ОСОБА_6 та державним підприємством "Укрриба" було укладено трудовий договір і його було допущено до роботи на посаді начальника дільниці № 2 науково-дослідної бази "Сиваш" ДП "Укрриба". Стягнуто з ДП "Укрриба" на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в розмірі 1 227 грн. 60 коп., заборгованість із заробітної платі за час простою з листопада 2007 року до 31 березня 2009 року в розмірі 5 760 грн., 1 080 грн. на відшкодування моральної шкоди та витрати на правову допомогу в розмірі 200 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 31 липня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково. Стягнуто з ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на користь ОСОБА_6 заборгованість із заробітної плати за жовтень 2007 року в розмірі 1 227 грн. 60 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що з 23 серпня 2004 року позивач працював на посаді начальника дільниці № 2 НДБ "Сиваш" ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" Державного комітету рибного господарства України.

НДБ "Сиваш" була відокремленим структурним підрозділом ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" без права юридичної особи, керівництво якою здійснює директор, який призначається й звільняється ДП "Азовський центр "ПівденНІРО".

Наказом голови Державного комітету рибного господарства України від 23 липня 2007 року № 150 змінено підпорядкування НДБ "Сиваш" з ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на ДП "Укрриба" шляхом приймання-передачі державного майна, майнових прав та зобов’язань станом на 16 липня 2007 року з балансу ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" на баланс ДП "Укрриба".

У п. 3.1 цього наказу передбачено забезпечення переведення та працевлаштування працівників НДБ "Сиваш" відповідно до трудового законодавства України, виконання якого покладено на голову комісії Філімонова А.Г.

Згідно з п. 4 наказу ДП "Укрриба" є правонаступником ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" у частині майнових прав та обов’язків НДБ "Сиваш".

Задовольняючи позов ОСОБА_6 у частині визнання діючим трудового договору з ДП "Укрриба", суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що на підставі наказу від 23 липня 2007 року № 150 змінено підпорядкування НДБ "Сиваш" шляхом його передачі від ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" до ДП "Укрриба" (з моменту затвердження 28 липня 2007 року акта приймання-передачі), унаслідок чого всі права та обов’язки попередника щодо НДБ "Сиваш" перейшли до ДП "Укрриба", що не припинило дію трудового договору (контракту) з позивачем.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що 26 листопада 2007 року НДБ "Сиваш" як філія юридичної особи ДП "Укрриба" ліквідована, унаслідок чого дія трудового договору з позивачем припинилася.

Проте зазначений висновок апеляційного суду не ґрунтується на матеріалах справи та вимогах закону.

Частина 3 ст. 36 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України (322-08) ) встановлює принцип правонаступництва в трудових правовідносинах у разі реорганізації юридичної особи.

У разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується, тобто в перелічених випадках звільнення працівників із цих підстав не повинне здійснюватися.

Звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в такому випадку можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України).

Суд першої інстанції виходячи з обставин зміни підпорядкування НДБ "Сиваш" і змісту п. 4 наказу від 23 липня 2007 року дійшов обґрунтованого висновку про те, що відбулася не ліквідація, а реорганізація шляхом виділення структурного підрозділу з підпорядкування ДП "Азовський центр "ПівденНІРО" з передачею його в підпорядкування ДП "Укрриба" з покладенням на останнього як правонаступника майнових прав та обов’язків попередника, у тому числі й у трудових відносинах.

За таких обставин дія укладеного з ОСОБА_6 трудового договору продовжується й після зміни підпорядкування НДБ "Сиваш" і є обов’язковою для ДП "Укрриба".

Судом першої інстанції встановлено, що до жовтня 2007 року ОСОБА_6 відповідно до трудового договору виконував обов’язки начальника дільниці № 2 НДБ "Сиваш", яка функціонувала у складі ДП "Укрриба", і отримував заробітну плату.

З листопада 2007 року до 31 березня 2009 року НДБ "Сиваш" перебував у стані простою, оскільки ДП "Укрриба", у підпорядкуванні якого вона знаходилась, не розроблялись і не видавалися будь-які виробничо-наукові завдання та програми, які б забезпечували діяльність цього структурного підрозділу.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано на підставі ст. ст. 94, 113, 237-1 КЗпП України стягнув на користь ОСОБА_6 невиплачену заробітну плату за жовтень 2007 року, заробітну плату за час простою та моральну шкоду.

Таким чином, оскільки апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Херсонської області від 31 липня 2009 року скасувати, рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 21 квітня 2009 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.