Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

секретарі судового засідання: Гуловій О. І.,

за участю представників позивача: Рижого В.І., Рибачок В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом відкритого акціонерного товариства "Аерофлот-російські авіалінії" до Державної авіаційної служби України про визнання нечинною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної авіаційної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року,

У березні 2015 року відкрите акціонерне товариство "Аерофлот-російські авіалінії" (далі - Аерофлот) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної авіаційної служби України (далі - ДАС) про визнання нечинною і скасування постанови № 3072 від 27 лютого 2015 року про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації (далі - постанова від 27 лютого 2015 року).

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржену постанову прийнято з порушенням законодавства в галузі цивільної авіації, зокрема позивач вважає, що ДАС не дотрималася встановленої процедури проведення розслідування порушень порядку використання авіаційного простору України. Окрім того позивач звертає увагу на те, що станом на дату ухвалення постанови від 27 лютого 2015 року минув шестимісячний строк, встановлений частиною третьою статті 128 Повітряного кодексу України для накладення штрафу за правопорушення в галузі цивільної авіації.

Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 21 жовтня 2016 року позов задовольнив.

Визнав протиправною та скасував постанову № 3072 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації від 27 лютого 2015 року.

Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 15 грудня 2016 року залишив постанову суду першої інстанції без змін.

У касаційній скарзі ДАС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їхні рішення та направити справу на новий розгляд.

Позивач у своїх запереченнях зазначив проте, що рішення судів попередніх інстанцій є законними і обґрунтованими, у зв'язку з чим просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржені рішення - без змін.

Касаційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

У справі встановлено, що відповідно до статті 30 Повітряного кодексу України та пункту 101 розділу VII постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) Державіаслужба за поданням Украероцентру, встановила заборону на використання повітряного простору на період з 09 год. 00 хв. 27 червня 2014 року по 23 год. 59 хв. 14 вересня 2014 року над півостровом Крим. Відтак до управління забезпечення аеронавігаційного обслуговування польотів Державіаслужби та до Міжнародної служби NOTAM (NOF) від Украероцентру, який є головним оперативним підрозділом об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (за постановою Кабінету Міністрів України від 19 липня 1999 року № 1281 (1281-99-п) ) за допомогою мережі авіаційного фіксованого електрозв'язку (AFTN) надійшов запит на перевидання NOTAM А0520/14 та Ц0568/14 щодо закриття повітряного простору над півостровом Крим, який був затверджений уповноваженими особами Державіаслужби, що стало підставою для опублікування NOTAM (елемент об'єднаного пакету аеронавігаційної інформації) А1391/14 та ЦІ488/14.

З посиланням на положення глави 8 Додатку 15 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року суди попередніх інстанцій констатували, що Аерофлот та льотний екіпаж повітряних суден, які виконували рейси в липні 2014 року, знали про дію NOTAM А1391/14 (яким повідомлено про введення в дію заборони польотів на півостровом Крим в період з 09 год. 00 хв. 27 червня 2014 року по 23 год. 59 хв. 14 вересня 2014 року).

У справі встановлено, що 25 лютого 2015 року державний інспектор ДАС Карелін В.О., за результатами перевірки інформації, викладеної в телеграмі Украероцентру тлг № 311144, склав стосовно Аерофлоту протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації № 3072. За цим протоколом у результаті перевірки отриманої від Украероцентру інформації встановлено, що повітряне судно позивача, яке виконувало рейс AFL 1823, здійснило 31 липня 2014 року о 09:00 год. політ з порушенням порядку використання повітряного простору України, незважаючи на заборону використання повітряного простору, чим порушено вимоги статті 30 Повітряного кодексу України, пункту 94 та 118 постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 "Про затвердження Положення про використання повітряного простору України" (401-2002-п) .

На підставі цього протоколу ДАС, відповідно до пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України винесла постанову від 27 лютого 2015 року № 3072 про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації, якою на Аерофлот накладено штраф у розмірі 136000,00 грн.

Зазначену постанову позивач оскаржив до суду.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що факт порушення позивачем порядку використання повітряного простору України дійсно був і відповідач мав обґрунтовані підстави для накладення на правопорушника штрафу. Проте, такий штраф мав бути накладений у межах строків, встановлених частиною третьою статті 128 Повітряного кодексу України та пункту 3.5 Порядку накладення і стягнення штрафів за порушення вимог законодавства на повітряному транспорті, затверджену наказом Міністерства інфраструктури України від 26 грудня 2011 року № 637 (z0073-12) (далі - Порядок № 637). А позаяк оскаржену постанову ДАС винесла майже через сім місяців після того, як було виявлено факт порушення Аерофлотом порядку використання повітряного простору України, суд першої інстанцій дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскарженої постанови як протиправної.

Суд апеляційної інстанції, залишаючи постанову суду першої інстанції без змін, також відзначив, що ототожнення відповідачем моменту виявлення порушення із моментом складення протоколу є помилковим, а шестимісячний строк для накладення штрафу повинен обчислюватися від дати виявлення факту правопорушення, яке передує складенню протоколу.

При прийнятті цієї ухвали колегія суддів виходить з такого.

У справі встановлено, що спір виник у зв'язку з винесенням оскарженої постанови від 27 лютого 2015 року про накладення на позивача штрафу на підставі абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України (порушення правил та порядку використання повітряного простору України). З огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи, факт вчинення позивачем порушенням порядку використання повітряного простору України (виконання 31 липня 2014 року пасажирським судном Аерофлоту рейсу AFL1823 незважаючи на наявність заборони використання повітряного простору України над півостровом Крим) є доведеним. Підставою для скасування судами оскарженої постанови від 27 лютого 2015 року стало те, що її винесено після того, як минуло шість місяців з дати виявлення правопорушення (31 липня 2014 року, про що того ж дня ДАС повідомлено телеграмою Украероруху тлг № 311144), що суперечить частині третій статті 128 Повітряного кодексу України.

Статтею 126 Повітряного кодексу України передбачено, що за протиправні дії юридичні і фізичні особи, діяльність яких пов'язана з використанням повітряного простору України, розробленням, виготовленням, ремонтом та експлуатацією авіаційної техніки, здійсненням господарської діяльності в галузі цивільної авіації, обслуговуванням повітряного руху, забезпеченням безпеки авіації, несуть відповідальність згідно із законом.

За правилами абзацу пункту 1 частини першої статті 127 Повітряного кодексу України за правопорушення в галузі цивільної авіації до юридичних осіб, які полягають у порушенні правил та порядку використання повітряного простору України, до суб'єктів авіаційної діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу від п'яти до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до підпункту 5 пункту 118 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року № 401 (401-2002-п) (далі - Положення № 401) до порушень порядку використання повітряного простору, що підлягають розслідуванню, належать, зокрема, виконання повітряним судном польоту через зону обмеження польотів, небезпечну зону та зону, що належить до тимчасово зарезервованого повітряного простору, без відповідного дозволу під час її використання.

За пунктом 121 розділу X Положення № 401 (401-2002-п) інформація про факти порушення порядку використання повітряного простору невідкладно доводиться до відома Державіаслужби.

Згідно з пунктом 122 Положення № 401 (401-2002-п) '…' Розслідування повинно починатися негайно після того, як стало відомо про факт порушення, та закінчуватися не пізніше ніж у семиденний термін.

За пунктами 2.1, 2.5 Порядку № 637 (z0073-12) підставою для розгляду справи про правопорушення у галузі цивільної авіації є протокол про правопорушення у галузі цивільної авіації. Протокол складається за кожним виявленим фактом правопорушення у галузі цивільної авіації.

За правилами пункту 3.1. Порядку № 637 (z0073-12) розглядає справи про правопорушення у галузі цивільної авіації Державіаслужба України, за результатами розгляду виноситься постанова про накладення штрафу за правопорушення у галузі цивільної авіації.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 637 (z0073-12) факти правопорушень, визначених у статті 127 Повітряного кодексу України, виявляються державними інспекторами та уповноваженими на проведення перевірок посадовими особами Державіаслужби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок, а також керівниками аеропортів, начальниками служб авіаційної безпеки та їх заступниками під час виконання ними своїх посадових обов'язків.

Відповідно до частини першої статті 128 Повітряного кодексу України справи про правопорушення у галузі цивільної авіації розглядаються уповноваженим органом з питань цивільної авіації, за результатами розгляду приймається постанова.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2014 року № 520 "Про затвердження Положення про Державну авіаційну службу України" (520-2014-п) уповноваженим органом з питань цивільної авіації є Державна авіаційна служба України.

Відповідно до частини третьої статті 128 Повітряного кодексу України штраф може бути накладено на юридичну особу - суб'єкта авіаційної діяльності протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення. Положення такого ж змісту містяться в пункті 3.5 Порядку № 637 (z0073-12) .

Зважаючи на наведені вище положення законодавства колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що відлік і тривалість строку, протягом якого на суб'єкта авіаційної діяльності може бути накладено штраф, залежить від дати вчинення правопорушення і дати його виявлення (оскільки ці дві події не завжди збігаються в часі). У другому випадку строк для накладення штрафу становить шість місяців і бере відлік з дати, коли уповноваженому органу з питань цивільної авіації стало відомо про факт порушення порядку використання повітряного простору України.

Строки, протягом яких суб'єкта авіаційної діяльності може бути оштрафовано за вчинене правопорушення, є обмежувальними передусім для уповноваженого органу з питань цивільної авіації, який повинен своєчасно реагувати на кожен виявлений факт порушення порядку використання повітряного простору України з тим, щоб правопорушник був покараний. По завершенні будь-якого з цих строків накладення штрафу за вчинене правопорушення вже не дозволено.

З встановлених в цій справі обставин висновується, що про факт порушення позивачем порядку використання повітряного простору України (рейс AFL 1823, який виконано 31 липня 2014 року, незважаючи заборону польотів над півостровом Крим) ДАС було відомо 31 липня 2014 року з телеграми Украероруху.

ДАС, аргументуючи правомірність своїх дій, серед іншого звертає увагу на те, що датою виявлення правопорушення у галузі цивільної авіації є дата складення протоколу про його вчинення, а не тоді, коли Украерорух надіслав телеграму про факт порушення позивачем заборони використання повітряного простору України. Такий протокол, як встановлено у справі, було оформлено 25 лютого 2015 року. З цього приводу суди попередніх інстанцій правильно зазначили про те, що протокол є документом, у якому лише фіксуються обставини правопорушення і дата його складення не обов'язково збігається з датою його виявлення та/або вчинення.

Крім того, з огляду на вимоги наведених вище положень законодавства щодо невідкладного проведення розслідування за кожним фактом порушення порядку використання повітряного простору протокол про правопорушення теж мав би бути складеним невідкладно у межах розумних для таких випадків строків. У будь-якому випадку оформлення протоколу, як і накладення штрафу, не може тривати понад пів року від дати, коли стало відомо про факт правопорушення.

Суди встановили, що відповідач склав протокол майже через сім місяців після того, як йому надійшла телеграма Украероруху про порушення позивачем встановленої заборони польотів над півостровом Крим. Обґрунтованих причин такого тривалого зволікання з розслідуванням і накладенням штрафу на Аерофлот за вчинене ним порушення порядку використання повітряного простору України відповідач не зазначив. Тому за встановлених в цій справі обставин суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав для скасування постанови від 27 лютого 2015 року у зв'язку з порушенням строку для її прийняття, встановленого частиною третьою статті 128 Повітряного кодексу України та пунктом 3.5 Порядку № 637 (z0073-12) .

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

За встановлених в цій справі обставин колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 167, 221, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Касаційну скаргу Державної авіаційної служби України залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.