У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 26 липня 2001 року відповідачка на ґрунті неприязних відносин завдала йому середньої тяжкості тілесні ушкодження, він лікувався і витрачав на це кошти, чим йому завдана матеріальна шкода, крім того, неправомірними діями ОСОБА_2 йому завдана й моральна шкода.
Позивач просив стягнути з відповідачки 5 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 15 тис. грн. за завдану моральну шкоду та 150 грн. на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2008 року позов задоволено частково, постановлено стягнути з відповідачки на користь позивача 5 тис. грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 10 тис. грн. за завдану моральну шкоду та 150 грн. на відшкодування витрат по оплаті правової допомоги, а також стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 6 травня 2009 року рішення суду першої інстанції змінено й постановлено позов ОСОБА_1 задовольнити частково, стягнути з відповідачки на користь позивача 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди, 150 грн. витрат на правову допомогу та в дохід держави 8 грн. 50 коп. судового збору; в задоволенні решти позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції в частині посилання на норми закону, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.
Оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Апеляційного суду Харківської області від 6 травня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду України: Є.Ф. Левченко
Л.І. Охрімчук
Ю.Л. Сенін