Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

Луспеника Д.Д., Барсукової В.М., Косенка В.Й.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_2, поданою представником – ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року,

У березні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. У заяві зазначала, що сторони є власниками жилих будинків, розташованих на земельних ділянках, які між собою межують. На межі земельних ділянок розташований належний їй сарай під літ. "Д", який з вини відповідача руйнується, проте відповідач перешкоджає їй в його ремонті.

Посилаючись на ці обставини і доповнивши свої вимоги, позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 8 078 грн. 08 коп. матеріальної шкоди, 1 тис. грн. моральної шкоди, зобов’язати відповідача зрізати горіх, який росте біля сараю, зняти металеву трубу, заборонити відповідачу встановлювати огорожу біля сараю, зобов’язати його вжити заходів для запобігання затіканню води з даху його будинку, а також встановити земельний сервітут на обмежене постійне і безоплатне користування земельною ділянкою відповідача у вигляді права на прохід до задньої стіни сараю для проведення ремонту та нагляду за технічним станом, а також права встановлення бетонованої відмостки вздовж стіни сараю шириною 40 см.

Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 21 листопада 2008 року позов задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2: спиляти горіх, який росте біля задньої стіни сараю; забрати металеву трубу, що знаходиться біля задньої стіни сараю; прийняти міри щодо відведення дощової води з даху власного будинку. Заборонено ОСОБА_2 встановлювати огорожу, яка б унеможливлювала доступ ОСОБА_1 до задньої стіни її сараю. Встановлено для ОСОБА_1 земельний сервітут на обмежене і безоплатне право користування земельною ділянкою ОСОБА_2 у вигляді права на прохід до задньої стіни сараю під. літ. "Д" для проведення ремонту та нагляду за його технічним станом. В решті позову відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року рішення місцевого суду скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків суду не спростовують.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником – ОСОБА_3, відхилити.

Ухвалу апеляційного суду Одеської області від 18 березня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.