Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Левченка Є.Ф., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Богодухівської міської ради, третя особа – ОСОБА_2, про визнання контракту частково недійсним, визнання незаконним розпорядження, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У липні 2007 року Богодухівська районна організація Всеукраїнської професійної спілки працівників науки, виробництва та фінансів у інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Богодухівської міської ради про визнання контракту частково недійсним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, посилаючись на те, що ОСОБА_1 працював на посаді директора комунального підприємства "Богодухіввода" за контрактом терміном дії з 25 жовтня 2005 року до 31 грудня 2006 року, після закінчення строку дії цього контракту він вимушено за наполяганням відповідача підписав новий контракт від 10 квітня 2007 року терміном його дії до 10 квітня 2008 року, однак необґрунтоване й немотивоване встановлення строку дії контракту є незаконним і порушує трудові права ОСОБА_1, тому така умова контракту є недійсною, крім того, за розпорядженням міського голови від 26 червня 2007 року № 107 ОСОБА_1 було незаконно звільнено з роботи на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України та припинено дію укладеного з ним контракту.

Під час розгляду справи представник позивача уточнив та збільшив позов, зазначав також, що розпорядженням міського голови від 16 квітня 2007 року № 63 ОСОБА_1 безпідставно оголошено догану, й просив визнати недійсним контракт, укладений між ОСОБА_1 та відповідачем, у частині встановлення терміну дії контракту з 10 квітня 2007 року по 10 квітня 2008 року, визнати незаконним розпорядження про оголошення ОСОБА_1 догани, поновити його на роботі, стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу та на користь представника профспілки ОСОБА_3 його витрати.

Рішенням Богодухівського районного суду від 26 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 10 червня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Сухопар М.П., представник Богодухівської районної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників науки, виробництва та фінансів просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на їх незаконність та необґрунтованість, на порушення судами норм процесуального права.

ОСОБА_1 заявою приєднався до зазначеної касаційної скарги.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Посилання в скарзі на порушення судом першої інстанції ч. 4 ст. 74 ЦПК України щодо своєчасності вручення судової повістки особисто ОСОБА_1 не є обов’язковою підставою для скасування рішення з огляду на положення ч. 5 ст. 76, ст. 169 ЦПК України й на те, що ОСОБА_3, як представник профспілкової організації та відповідно ОСОБА_1, одержав повістку 16 грудня 2008 року й був присутнім у судовому засіданні 26 грудня 2008 року.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 10 червня 2009 року брали участь як ОСОБА_1, так і ОСОБА_3 – голова профспілкової організації, а відтак безпідставними є доводи Сухопара М.П. про необхідність скасування ухвали апеляційного суду в зв’язку з його особистою відсутністю в цьому судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Сухопара Миколи Петровича, представника Богодухівської районної організації Всеукраїнської професійної спілки працівників науки, виробництва та фінансів, та ОСОБА_1 відхилити, рішення Богодухівського районного суду від 26 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 10 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.