Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом виконавчого комітету Прилуцької міської ради до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, про знесення самочинно збудованої споруди (гаражу),

У лютому 2009 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що відповідачка на присадібній ділянці по АДРЕСА_1, яка надана їй у користування, здійснила будівництво (незавершене) гаражу із порушенням установлених норм і правил, без погодженням з відділом архітектури та без дозволу міського виконавчого комітету, а також без погодження із власниками суміжних земельних ділянок–третіх осіб у справі.

7 травня 2008 року інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Чернігівській області було встановлено, що самочинне будівництво провадиться ОСОБА_1. з порушенням санітарних та протипожежних норм та був внесений відповідний Припис із пропозицією ОСОБА_1. призупинити будівництво гаражу та оформити дозвіл на будівництво в установленому законом порядку, а 17 червня 2008 року винесена постанова про накладення штрафу на ОСОБА_1., який нею був сплачений, але самочинне будівництво не припинено.

10 червня 2008 року комісією виконавчого комітету Прилуцької міської ради за результатами обстеження було складено акт про знесення самочинної будівлі гаражу, а 18 грудня 2008 року відповідачці направлено лист з вимогою знести самочинну будівлю гаражу або привести його у відповідність до вимог архітектурно-будівельних, санітарних та протипожежних норм, що нею в черговий раз було проігноровано.

Посилаючись викладене, виконавчий комітет Прилуцької міської ради просив зобов’язати ОСОБА_1. знести самочинно збудовану споруду (гараж) по АДРЕСА_1.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 квітня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 року, позов задоволено. Зобов‘язано ОСОБА_1. за свій рахунок знести самочинно збудовану споруду (гараж) по АДРЕСА_1 із залишенням будівельних матеріалів у її власності. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1. просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 9 квітня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 19 червня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.