Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

Рішенням П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2009 року, позов ОСОБА_3. задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3. 7 000 грн. боргу за договором позики, 24 500 грн. процентів за договором позики, 1 050 грн. витрат на правову допомогу, 315 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів та задовольнити його касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 відхилити.

Рішення П’ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.