Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Лященко Н.П., Луспеника Д.Д.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ремаріс" на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, ТОВ "Ремаріс", ТОВ "Лінгер", третя особа - державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Дніпропетровської регіональної філії, про визнання права власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору міни дійсним,

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року, позов ОСОБА_3. задоволено частково. Визнано за ОСОБА_3 право власності на земельну ділянку (пай) № 599 площею 3,13 га, в межах згідно з планом, яка розташована на території Ювілейної селищної ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, кадастровий № 1221455800-01-072-0045. Витребувано вказану земельну ділянку (пай) у ТОВ "Ремаріс". Визнано недійсним договір міни вказаної земельної ділянки (паю) від 7 серпня 2007 року, укладений між ТОВ "Лінгер" та ТОВ "Ремаріс". Визнано недійсним державний акт на право власності на зазначену земельну ділянку (пай) серії ЯЕ № 144557, виданий 21 серпня 2007 року ТОВ "Ремаріс". Зобов’язано ДП "Центр державного земельного кадастру" при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Дніпропетровської регіональної філії зареєструвати право власності на вказану земельну ділянку (пай) за ОСОБА_3 У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У касаційних скаргах ОСОБА_1. в інтересах ОСОБА_2. та ТОВ "Ремаріс" просять скасувати ухвалені у справі рішення судів та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційних скарг не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційні скарги.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та товариства з обмеженою відповідальністю "Ремаріс" відхилити.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 20 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.