Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор’євої Л.І.,

Луспеника Д.Д., Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Малинського міськрайонного територіально-медичного об’єднання, третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Малинському районі про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах втраченого заробітку, компенсації за порушення строків виплати та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року,

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до Малинського міськрайонного територіально-медичного об’єднання про стягнення заборгованості по щомісячних виплатах втраченого заробітку, компенсації за порушення строків виплати та відшкодування моральної шкоди.

Зазначала, що 10 вересня 1999 року працюючи завідуючою фельдшерським пунктом села Недашки у відповідача отримала виробничу травму, про що 11 вересня 1999 року складений акт за формою Н-1.

Вказувала, що згідно із висновком МСЕК від 25 травня 2000 року вона втратила 40% професійної працездатності безстроково, стала інвалідом третьої групи. На її звернення до відповідача про відшкодування шкоди, останній видав розпорядження від 9 квітня 2001 року про виплату їй одноразової допомоги в сумі 4888 грн. 40 коп., однак щомісячних виплат по втраті 40% професійної працездатності не здійснив.

Позивач просила суд, стягнути з відповідача на її користь 3008 грн. 07 коп. заборгованість по щомісячних виплатах втраченого заробітку за період з травня 2000 року по січень 2005 року в зв’язку з втратою працездатності, 3179 грн. 85 коп. компенсацію за порушення строків цих виплат та 5000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Малинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року і ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Малинського районного суду Житомирської області від 18 березня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.