Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 27 листопада 2009 року справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежиле приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Одеської міської ради про визнання права власності за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 7 травня 2009 року,

У квітні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вона протягом тривалого часу користується нежилим приміщенням, яке розташоване на першому поверсі будинку АДРЕСА_1, і складається з 2-х приміщень загальною площею 47,2 кв. м.

Вважаючи, що спірне приміщення вона відремонтувала за власні кошти, тривалий час користується ним, а інші мешканці будинку не заперечують проти передачі приміщення їй у власність, позивачка просила визнати за нею право власності на спірне нежиле приміщення.

У серпні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, зазначаючи, що вона протягом 30 років проживає у квартирі АДРЕСА_1 та разом із членами своєї родини приватизувала цю квартиру. З 1996 року вона постійно користується спірним приміщенням площею 48,2 кв. м.

Оскільки всі сусіди, власники квартир у будинку, дали згоду на оформлення приміщення їй у власність, а ОСОБА_1 ніколи не проживала в будинку та не є співвласником квартири у жилому будинку, ОСОБА_2 просила визнати за нею право власності на спірне нежиле приміщення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22 січня 2009 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_2. задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 7 травня 2009 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції і залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування ухвали суду відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 7 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.