ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2009 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Патрюк М.В.
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ружинського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2009 року та рішення апеляційного суду Житомирської області від 5 серпня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ружинської селищної ради Житомирської області, треті особи: ОСОБА_4, Ружинська державна нотаріальна контора – про визнання права на частку майна колишнього колгоспного двору, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно,
в с т а н о в и в :
У травні 2008 року ОСОБА_1 звернувся в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що з дня народження і по даний час він зареєстрований у житловому будинку колишнього колгоспного двору по АДРЕСА_1, у з зв’язку з чим він як член колгоспного двору має право на частку у майні цього двору, яка є рівною з частками його батьків, тобто по 1/3 частці кожному. Вказував не те, що складений його батьком ОСОБА_5. 18 березня 2002 року заповіт на користь його матері ОСОБА_6. є недійсним, оскільки існують суттєві розбіжності між його примірниками та батько до самої смерті був при здоровому глузді й не мав такої хвороби, яка б заважала йому власноручно підписати заповіт, тому не було необхідності підписувати його іншою особою. Вважав, що з урахуванням викладеного за ним слід визнати право власності в цілому на 23/36 частин спірного будинку та на 7/12 грошового вкладу його батька, що знаходиться на рахунку в Ощадбанку. Уточнивши під час судового розгляду позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.
Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 10 квітня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним заповіт ОСОБА_5. від 18 березня 2002 року, посвідчений секретарем Ружинської селищної ради за реєстровим номером №40. Визнано недійсними свідоцтва про право на спадщину за вказаним заповітом, посвідчені 26 серпня 2003 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видані на ім’я ОСОБА_6. на спадкове майно після смерті ОСОБА_5., яке складається із ? частини будинку із надвірними спорудами та грошового вкладу. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.: ? частину спірного будинку; ? частину грошового вкладу. Визнано недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 7 травня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/3 частини спірного будинку. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 24 квітня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/3 частини спірного будинку – в частині визначення частки спадкового майна, на яке видано вказане свідоцтво. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 5/24 частин спірного будинку. Визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 24 квітня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6. – в частині визначення частки грошового вкладу. Визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом, посвідчене 7 травня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6. – в частині визнання права на 1/3 частку грошового вкладу. Визнано за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/12 частини грошового вкладу. У задоволенні решти вимог відмовлено.
Додатковим рішенням цього ж суду від 8 травня 2009 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частини погреба по АДРЕСА_1
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 5 серпня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині: визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 7 травня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/3 частини спірного будинку; визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 5/24 частин спірного будинку; визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 24 квітня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6. – в частині визначення частки грошового вкладу; визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 7 травня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_1 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6. – в частині визнання права на 1/3 частку грошового вкладу; визнання за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/12 частини грошового вкладу, та в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Рішення суду першої інстанції змінено в частині: визнання за ОСОБА_1 права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_5.: ? частину спірного будинку; ? частину грошового вкладу – щодо визначення часток: з ? на 1/8 – по будинку; з ? на 1/8 – по грошовому вкладу,
та в частині: визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого 24 квітня 2008 року державним нотаріусом Ружинської нотаріальної контори, що видане ОСОБА_2 на спадкове майно після смерті ОСОБА_6., яке складається з 1/3 частини спірного будинку – в частині визначення частки спадкового майна, на яке видано вказане свідоцтво – щодо визначення частки будинку з 1/3 до 5/24.
У решті – рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права із передачею справи на новий розгляд.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частиною 3 статті 328 ЦПК України
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Ружинської селищної ради Житомирської області, треті особи: ОСОБА_4, Ружинська державна нотаріальна контора – про визнання права на частку майна колишнього колгоспного двору, визнання заповіту недійсним, визнання права власності на спадкове майно відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України М.В. Патрюк