Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Єрьоміна А.В., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Дмитрові Донецької області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року,

В серпні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в місті Дмитрові Донецької області (далі - УПФ, Фонд, відповідач) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 31 жовтня 2006 року звільнилася з посади начальника управління Пенсійного Фонду України в м. Димитрові Донецької області у зв'язку з виходом на пенсію та з 01 листопада 2006 року отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України "Про державну службу" (889-19) .

Згідно зі статтею 37 даного Закону пенсія призначена їй у розмірі 83% від суми заробітної плати, так як на час виходу на пенсію її стаж на державній службі складав 13 років.

30 червня 2016 року вона звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі. При цьому вона подала довідку за формою № 15-1 від 21 червня 2016 року № 5982/04 та довідку за формою № 5-1 від 29 червня 2016 року № 6254/04, які були надані їй відповідачем як колишньому працівнику. Проте рішенням Фонду від 05 липня 2015 року № 144135 було відмовлено у перерахунку її пенсії із посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02 березня 2015 року (213-19) № 213, яким передбачено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України "Про державну службу".

Позивач вважає, що положення вказаного Закону поширюється лише на тих осіб, яким пенсії призначалися після 01 червня 2015 року спеціальними законами, а не на тих осіб, яким ці пенсії призначалися в минулому часі. Тобто, ця норма стосувалася лише призначення, а не перерахунку вже призначених пенсій. А тому в даному випадку необхідно застосовувати законодавство України, яке було чинним на момент призначення її пенсії - на 01 листопада 2006 року.

Оскільки підвищення розміру заробітної плати державного службовця було здійснено з травня 2016 року, вважаючи рішення відповідача таким, що суперечить чинному законодавству та порушує її конституційні права, позивач просить суд визнати протиправним рішення УПФ від 05 липня 2016 року № 144135 щодо відмови їй в проведенні перерахунку пенсії та зобов'язати Фонд провести їй перерахунок пенсії з 01 травня 2016 року з урахуванням у повному обсязі вищенаведених довідок та загального проценту розрахунку пенсії - 83% від суми заробітної плати.

Димитровський міський суд Донецької області постановою від 7 вересня 2016 року позов задовольнив.

Визнав протиправним рішення № 144135 від 05 липня 2016 року про відмову в перерахунку пенсії по заробітній платі.

Зобов'язав здійснити ОСОБА_1 з 01 травня 2016 року перерахунок пенсії на підставі довідок за формою № 15-1 від 21.06.2016 року № 5982/04 та довідки за формою № 5-1 від 29.06.2016 року № 6254/04 із застосуванням загального проценту розрахунку пенсії - 83% від суми заробітної плати.

Донецький апеляційний адміністративний суд постановою від 21 грудня 2016 року, постанову Димитровського міського суд Донецької області від 7 вересня 2016 року скасував, та прийняв нову постанову якою у задоволенні позовних вимог відмовив повністю.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення, а постанову Димитровського міського суд Донецької області від 7 вересня 2016 року залишити без змін.

Представник відповідача в свою чергу посилаючись на безпідставність та необґрунтованість касаційної скарги просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ОСОБА_1 з 01 листопада 2006 року перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області як отримувач пенсії за віком, призначеної на підставі статті 37 Закону України від16 грудня 1993 року № 3723-ХП "Про державну службу" (далі - Закон № 3723-ХП (3723-12) ).

30 червня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок пенсії по заробітній платі відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) згідно довідки за формою № 15-1 від 21 червня 2016 року № 5982/04 та за формою № 5-1 від 29 червня 2016 року № 6254/04.

Рішенням від 05 липня 2016 року № 144135 відповідач відмовив позивачеві в перерахунку пенсії з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) , відповідно до якого з 01 червня 2015 року норми пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначена відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , скасовані, а тому з 01 червня 2015 року раніше призначені пенсії не перераховуються .

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, та постановляючи нове рішення про відмову задоволенні позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що Кабінет Міністрів України є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки з грудня 2015 року законодавство України не визначало обсягу суб'єктивного права, як і не передбачало підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про державну службу" (889-19) , тому немає підстав вважати, що відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає висновки суду апеляційної інстанції обґрунтованими і такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального права.

За статтею 37-1- Закону 3723-ХІІ (в редакції, яка діяла до 1 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 37-1 Закону № 3723-ХІ (в редакції Закону України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII (76-19) , який набрав чинності з 1 січня 2015 року) умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок обчислення заробітної плати при проведенні перерахунку пенсій державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було визначено постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (865-2000-п) (далі - Постанова № 865).

Зокрема пунктами 4 та 5 Постанови № 865 (865-2000-п) (в редакції, яка була чинна до 15 грудня 2015 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV "Про внесення змін до Закону України "Про державну службу" (432-15) заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу" (889-19) , визначається в такому порядку:

1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;

2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Аналізуючи наведені вище норми суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що законодавством, чинним станом на час призначення пенсії позивачу, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

Утім, постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (1013-2015-п) пункт 4 Постанови № 865 (865-2000-п) було виключено. З 23 вересня 2016 року втратила чинність й сама Постанова № 865 (865-2000-п) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 (622-2016-п) (яка теж не передбачає механізму для перерахунку раніше призначених пенсій державних службовців).

У зв'язку з набранням з 1 травня 2015 року чинності Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII "Про державну службу" (889-19) Закон № 3723-ХІІ (3723-12) втратив чинність (за винятком окремих статей цього Закону). Зокрема втратила чинність згадана вище стаття - 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка передбачала підстави для перерахунку пенсії державних службовців. Чинним Законом України "Про державну службу" (889-19) таких підстав не передбачено. За статтею 90 названого Закону пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Крім того, частиною п'ятою Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ (213-19) "Про внесення змін до де яких законодавчих актів стосовно пенсійного забезпечення" (який набрав чинності 1 квітня 2015 року) встановлено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу" (3723-12) , "Про прокуратуру" (1697-18) , "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , "Про статус народного депутата України" (2790-12) , "Про Кабінет Міністрів України" (279-17) , "Про судову експертизу" (4038-12) , "Про Національний банк України" (679-14) , "Про службу в органах місцевого самоврядування" (2493-14) , "Про дипломатичну службу" (2728-14) , Податкового (2755-17) та Митного кодексів України (4495-17) , Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

У зв'язку з тим, що до 1 червня 2015 року не було прийнято закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах, з 1 червня 2015 року органи Пенсійного фонду України не призначають пенсій відповідно до Закону України "Про державну службу" (3723-12) , а призначені до вказаної вище дати - не перераховуються.

У справі, що розглядається, встановлено, що станом на дату звернення позивачки із заявою щодо перерахунку її пенсії у сфері правового регулювання пенсійного забезпечення державних службовців відбулися законодавчі зміни, у результаті яких обсяг суб'єктивного права на перерахунок пенсії, як і підстави і порядок його реалізації, зокрема повноваження органів ПФУ щодо такого перерахунку, залишилися не визначеними (не врегульованими).

Даючи правову оцінку діям відповідача на предмет їх відповідності критеріям, встановленим частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ), зокрема з'ясовуючи чи діяв суб'єкт владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що з огляду на стан правового регулювання спірних відносин Управління ПФУ правомірно відмовило позивачці у перерахунку її пенсії на підставі Постанови № 1013 (1013-2015-п) та статей 37, 37-1 Закону № 3723-ХІ (в редакції, яка діяла станом на дату призначення пенсії).

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновок суду апеляційної інстанції є правильним, обґрунтованим, відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.