ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 листопада 2009 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Патрюк М.В.
розглянувши касаційну скаргу акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі – Банк) про визнання дій неправомірними та виконання умов договору кредиту,
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 звернулася в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що між нею та Банком 6 липня 2006 року було укладено договір кредиту №770/38-206-06 на ремонт нерухомого майна в сумі 29 700 доларів США зі сплатою 12, 5 процентів річних. На забезпечення вказаного договору між сторонами у справі також укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого в іпотеку передано належну ОСОБА_1 трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 Однак, з 20 жовтня 2008 року Банк в односторонньому порядку підвищив процентну ставку за користування кредитом за вказаним договором кредиту з 12, 5 процентів до 15 процентів річних. При цьому, додаткових угод про внесення змін до договорів вона не підписувала, оскільки не згідна з указаними вимогами Банку, про що повідомила його у відповідь на лист від 8 жовтня 2008 року. Вважаючи, що проведене відповідачем підвищення процентної ставки суперечить чинному законодавству та змісту укладених договорів, просила суд задовольнити її позовні вимоги.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 7 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 30 липня 2009 року, позов ОСОБА_1. задоволено. Визнано неправомірними дії Банку щодо підвищення процентної ставки за договором №770/38-206-06 від 6 липня 2006 року з 12, 5 процентів річних до 15 процентів річних; зобов’язано Банк виконувати умови вказаного договору в редакції на день його укладення з нарахуванням процентної ставки за користування кредитними коштами на рівні 12, 5 процентів річних; зобов’язано Банк провести перерахунок платежів відповідно до договору кредиту за період з 20 жовтня 2008 року по день винесення рішення і зарахувати переплачені ним в період з 20 жовтня 2008 року по день винесення рішення кошти в рахунок погашення тіла кредиту. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі Банком ставиться питання про скасування судових рішень з підстав неправильного застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права із ухваленням нового рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із оскаржуваних судових рішень, доданих до них матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначених судових рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись пунктом 5 частиною 3 статті 328 ЦПК України
у х в а л и в :
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" про визнання дій неправомірними та виконання умов договору кредиту відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України М.В. Патрюк