Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши скаргу представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року та ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 22 вересня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_10, ОСОБА_11 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_8, третя особа – акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", про визнання недійсними правочинів, за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: акціонерно-комерційний банк соціального розвитку "Укрсоцбанк", ОСОБА_14, про визнання добросовісним набувачем,

У серпні 2006 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 звернулись до суду із зазначеним позовом та просили визнати недійсною довіреність від 12 грудня 2003 року, видану ними на ім’я ОСОБА_13, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А., зареєстровану в реєстрі за № 2422; визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 грудня 2003 року, укладений між ОСОБА_13, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і ОСОБА_14; визнати недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 30 липня 2004 року, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_8.

ОСОБА_8 звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_10, ОСОБА_11, треті особи: АКБ "Укрсоцбанк", ОСОБА_14, в якому просить визнати її добросовісним набувачем АДРЕСА_2. Зазначала, що в неї не було ніяких сумнівів щодо законності укладення угоди купівлі-продажу спірної квартири та щодо прав продавця ОСОБА_14 на відчуження квартири. Про будь-які обмеження в праві продажу спірної квартири вона нічого не знала і не могла знати. Посилаючись на викладене та на те, що майно придбане за відплатним договором, в силу вимог ст. 388 ЦК України, позивачка просила визнати її добросовісним набувачем

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року позовну заяву ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено. Визнано недійсною довіреність від 12 грудня 2003 року, видану позивачками на ім’я ОСОБА_13, посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвєєвим О.А., зареєстровану в реєстрі за № 2422. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 27 грудня 2003 року, укладений між ОСОБА_13, який діяв на підставі довіреності від імені ОСОБА_10 та ОСОБА_11 і ОСОБА_14 Повернуто сторони за договором купівлі-продажу від 27 грудня 2003 року в первісний стан.

Стягнуто з ОСОБА_13 на користь ОСОБА_14 160 тис. грн. Визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної квартири від 30 липня 2004 року, укладений між ОСОБА_14 та ОСОБА_8 Повернуто сторони за договором купівлі-продажу від 30 липня 2004 року в первісний стан. Стягнуто з ОСОБА_14 на користь ОСОБА_8 269 292 грн. 84 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_8 судові витрати на користь ОСОБА_10, ОСОБА_11 в розмірі 16 грн. та на користь держави в розмірі 1 700 грн. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року скасовано в частині відмови в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_8 про визнання її добросовісним набувачем та ухвалено в цій частині нове рішення, яким визнано ОСОБА_8 добросовісним набувачем квартири АДРЕСА_1 за договором купівлі-продажу від 30 липня 2004 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко І.В., зареєстрованим за № 2353у.

Змінено рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року, виключено посилання про стягнення з приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Матвєєва О.А. судових витрат на користь ОСОБА_10 в розмірі 16 грн. та на користь держави в розмірі 1 700 грн.

Представник ОСОБА_8 – ОСОБА_9 звернулася до Верховного Суду України зі скаргою про оскарження зазначених судових рішень у зв’язку з винятковими обставинами, посилаючись на підстави передбачені ст. 354 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що у допуску скарги до провадження у зв’язку з винятковими обставинами слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку із винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того ж самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов’язання України.

Доводи скарги представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 не дають підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того ж самого положення закону.

Керуючись ст. 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

У допуску скарги представника ОСОБА_8 – ОСОБА_9 про перегляд рішення Печерського районного суду м. Києва від 17 грудня 2008 року, рішення апеляційного суду м. Києва від 9 квітня 2009 року та ухвали колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 22 вересня 2009 року та у витребуванні справи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.