Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

головуючого Сеніна Ю.Л.,

суддів: Левченка Є.Ф., Лихути Л.М.,

Охрімчук Л.І., Романюка Я.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 садового товариства "Сонечко" про зобов’язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

У червні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору між ним та відповідачем від 6 квітня 2000 року, а потім і від 4 серпня 2003 року його садова ділянка № 1099 в смт. Затока Одеської області була підключена до електромережі садового товариства "Сонечко" (далі – СТ "Сонечко"), однак в червні 2007 року елекропостачання було відключено. Вважаючи, що такими діями відповідача порушено умови зазначеного договору та заподіяно моральну шкоду, позивач просив стягнути з відповідачів солідарно 10 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди та 5 тис. грн. витрат на правову допомогу.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада

2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від

11 лютого 2009 року, позов задоволено частково. Зобов’язано СТ "Сонечко" поновити електропостачання на садову дільницю № 1099, що належить позивачу, стягнуто з ОСОБА_2. та СТ "Сонечко" солідарно на користь позивача 1 тис. грн. моральної шкоди, 597 грн. судових витрат.

У касаційних скаргах СТ "Сонечко" та ОСОБА_2. просять скасувати ухвалені в справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права й передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

При ухваленні рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що між сторонами діяв договір про користування електричною енергією безстроково.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є користувачем дачної земельної ділянки № 1099 в смт. Затока Одеської області та садоводом садового товариства "Январець".

6 квітня 2000 року між СТ "Сонечко" та ОСОБА_1 був укладений договір про користування електричною енергією від електричних мереж СТ "Сонечко", згідно до якого позивача було підключено до електромережі СТ "Сонечко".

4 серпня 2003 року між сторонами був укладений новий договір на підключення до електромережі СТ "Сонечко" та підписаний позивачем та головою СТ "Сонечко" – ОСОБА_2. Даний договір передбачав необхідність установки лічильника і підключення до мереж СТ за власний рахунок.

У травні 2007 року голова СТ "Сонечко" ОСОБА_2. звертався до членів СТ "Январець" у тому числі й до позивача з вимогою встановлення додаткових приладів обліку електричної енергії, оскільки вони отримують таку послугу через електричні мережі, пункт розподілу та розрахунковий облік СТ "Сонечко" (а.с. 13).

Оскільки ОСОБА_1 цих вимог не виконав, 13 липня 2007 року садову ділянку № 1099 було відключено від електромережі, про що був складений акт № 1 (а.с. 18).

Обґрунтовуючи свій висновок неналежним виконанням договірних зобов’язань і покладаючи на СТ "Сонечко" обов’язок відновити електропостачання, суд належним чином не перевірив доводів відповідача про невиконання умов договору щодо встановлення за свій рахунок приладу обліку самим позивачем, який не являється членом даного садового товариства.

Ураховуючи викладене, судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги садового товариства "Сонечко" та ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 11 лютого 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.