Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 січня 2009 року,

У травні 2003 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Посилаючись на те, що сторони є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1, просив зобов’язати відповідача перенести самовільно встановлений паркан і не чинити перешкод у користування належною йому земельною ділянкою.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 5 лютого 2007 року провадження у справі було зупинено у зв’язку зі смертю ОСОБА_3 Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 7 листопада 2007 року провадження у справі відновлено із залученням до участі у справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 Після уточнення позовних вимог ОСОБА_1 просила зобов’язати ОСОБА_2 перенести й установити за власний рахунок самовільно зведений паркан згідно з рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 19 травня 1969 року й планом БТІ та не чинити в майбутньому

перешкод у користування належною їй земельною ділянкою; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 5 тис. грн. і судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2008 року провадження у справі закрито.

Ухвалою апеляційного суду Луганської області від 15 січня 2009 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 - залишено без розгляду, апеляційне провадження у справі закрито.

ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду України, в якій просить скасувати ухвалу Жовтневого районного суду м. Луганська від 14 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 15 січня 2009 року, посилаючись на порушення судами норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Залишаючи апеляційну скаргу без розгляду та закриваючи апеляційне провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 14 листопада 2008 року представник позивачки ОСОБА_4 подав 20 листопада 2008 року, тобто з пропущенням строку, передбаченого ч. 2 ст. 294 ЦПК України, із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження не звертався, тому апеляційну скаргу прийнято до провадження і призначена до розгляду помилково.

З висновками апеляційного суду погодитись не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

З доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що заява про апеляційне оскарження подана ОСОБА_4 до Жовтневого районного суду м. Луганська 19 січня 2008 року, тобто в межах строку, передбаченого ч. 2 ст. 294 ЦПК України, про що свідчить вхідний штемпель районного суду.

Апеляційна скарга подана ОСОБА_4 28 січня 2009 року, тобто в строк, передбачений ч. 2 ст. 294 ЦПК України, про що свідчить апеляційна скарга з вхідним штемпелем районного суду, додана до касаційної скарги, і матеріали справи (а. с. 128)

Ураховуючи викладене, висновок апеляційного суду є передчасним, доводи ОСОБА_1 про дотримання процесуальних строків під час подання заяви на апеляційне оскарження та апеляційної скарги заслуговують на увагу та потребують перевірки.

За таких обставин ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею питання на розгляд до апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суд Луганської області від 15 січня 2009 року скасувати, питання передати на розгляд до суду апеляційної інстанції .

Ухвала оскарженню не підлягає.