Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення представників структурної одиниці Хмільницької електромережі відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія Вінницяобленерго" (далі – СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго") за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2008 року,

У березні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення представників СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго".

Зазначав, що 1 лютого 2005 року працівниками СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго" було проведено обстеження його будинку, у результаті чого складено акт про порушення ним Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , з посиланням на те, що електрична енергія споживалася із використанням дублюючого вводу до електролічильника.

Посилаючись на те, що сторонньої або дублюючої проводки виявлено не було, також не виявлено порушення цілісності ізоляції кабеля, яке дозволяло би здійснити підведення, відсутні також сліди та інші докази порушення ним правил користування електричною енергією, ОСОБА_1 просив скаргу задовольнити і визнати рішення комісії СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго" про проведення нарахування йому спожитої електроенергії на суму 5 200 грн. 56 коп.

Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2006 року року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2008 року, у задоволенні скарги відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом установлено, що у лютому 2005 року працівниками СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго" за результатами обстеження будинку ОСОБА_1 було складено акт № 000471 від 1 лютого 2005 року про порушення останнім Правил користування електричною енергією, зокрема проведення дублюючої проводки, який скаржник підписати відмовився. На підставі зазначеного акта комісією СО "Хмільницькі ЕМ" було проведено нарахування розміру відшкодування, завданих збитків в сумі 5 200 грн. 56 коп.

Відповідно до висновку експертизи № 2 від 14 травня 2005 року монтування дублюючого вводу до електролічильника у будинку ОСОБА_1 не виявлено, сліди монтажу та демонтажу скритої електропроводки по всій трасі прокладення кабеля відсутні, на електролічильнику як у місці встановлення запобіжників та і в інших місцях сліди втручання відсутні.

Ухвалюючи рішення й відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції, з чим погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що ОСОБА_1 були порушені Правила користування електричною енергією, про що було складено акт з дотриманням відповідних вимог.

Проте з такими висновками суду повністю погодитися не можна.

Із скарги ОСОБА_1 вбачається, що ним оскаржується правомірність нарахування збитків ( штрафу) за позаоблікове використання електроенергії, й останній просить скасувати рішення щодо нарахування йому суми збитків.

Разом з тим, згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав – це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права частіше за все визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Оскарження дій СО "Хмільницькі ЕМ" ВАТ "АК Вінницяобленерго" щодо нарахування збитків ( штрафу) за позаоблікове використання електроенергії, які є різновидом претензії, не передбачено діючим законодавством в якості способу захисту прав.

Усе, що зазначав у скарзі ОСОБА_1 може бути запереченням у разі пред’явлення до нього позову про стягнення певної суми (збитків), однак таких позовних вимог до нього ніхто не заявляв.

Таким чином, суду необхідно було уточнити вимоги ОСОБА_1, встановити характер спірних правовідносин, проте ні суд першої інстанції, ні апеляційний суд цього не уточнив і не встановив.

З огляду на викладене постановлені судами рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа – направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 4 лютого 2008 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.