Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Лященко Н.П.,

Костенка А.В., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до комунального лікувально-профілактичного закладу "Прилуцька центральна міська лікарня", третя особа – ОСОБА_2, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2008 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що вироком Прилуцького міськрайонного суду від 15 листопада 2007 року лікаря комунального лікувально-профілактичного закладу "Прилуцька центральна міська лікарня" ОСОБА_2 визнано винним і засуджено за ч. 1 ст. 140 Кримінального кодексу України за невиконання своїх професійних обов’язків через недбале ставлення до них, що спричинило настання тяжких наслідків і смерті її чоловіка – ОСОБА_3

У зв’язку зі смертю чоловіка вона понесла матеріальні витрати на його поховання у вигляді поминальних обідів, на спорудження надгробного пам’ятника та інші необхідні ритуальні дії, що разом становить 6 100 грн., які й просила стягнути з відповідача. Також просила відшкодувати їй вартість навчання дочки в сумі 21 560 грн. та стягнути 150 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 28 травня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з комунального лікувально-профілактичного закладу "Прилуцька центральна міська лікарня" на її користь 15 387 грн. 70 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 60 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2008 року рішення суду першої інстанції змінено: зменшено розмір відшкодування матеріальної шкоди до 751 грн. і розмір відшкодування моральної шкоди до 18 тис. грн.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення, ухвалене судом апеляційної інстанції, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зміст рішення суду апеляційної інстанції передбачено ст. 316 ЦПК України, в якій, зокрема, зазначаються: узагальнені доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі; мотиви, з яких виходив апеляційний суд при зміні рішення, скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Ухвалене апеляційним судом рішення не відповідає цим вимогам.

Задовольняючи частково позовні вимоги про стягнення витрат на навчання, суд першої інстанції виходив із того, що витрати на навчання дочки підлягають стягненню в розмірі 1/2 частини в сумі 12 331 грн. 40 коп. (у резолютивній частині рішення ця сума вказана в загальній сумі відшкодування матеріальної шкоди).

Апеляційний суд не зважив на стягнення районним судом 12 331 грн. 40 коп. як витрат на навчання та зазначив, що ці витрати не є заподіянням шкоди, тому стягнута судом сума на відшкодування матеріальної шкоди підлягає зменшенню на 12 331 грн. 40 коп., тобто на суму витрат на навчання дочки.

Свого висновку щодо позовних вимог про стягнення коштів на навчання дитини та можливості задоволення (відмови) їх апеляційний суд не зробив. Зменшуючи розмір витрат на поховання та встановлення пам’ятника, визначених міськрайонним судом, з 2 560 грн. 30 коп. до 751 грн., апеляційний суд підстав такого зменшення не обґрунтував, тому в цій частині рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий апеляційний розгляд із підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

У решті – судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги висновків судів у цій частині не спростовують, тому касаційну скаргу в цій частині слід відхилити.

Керуючись ст. ст. 337, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2008 року в частині відшкодування витрат: на навчання дочки, поховання чоловіка та встановлення пам’ятника скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

У решті – рішення апеляційного суду Чернігівської області від 20 серпня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.