Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Яреми А.Г.,

суддів: Барсукової В.М., Охрімчук Л.І.,

Григор‘євої Л.І., Сеніна Ю.Л., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частку будинку у порядку спадкування,

У липні 2008 року ОСОБА_1., звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла їхня з відповідачем мати – ОСОБА_3. Після її смерті відкрилася спадщина на 13/20 часток будинку АДРЕСА_1 в м. Вінниці.

Спадкове майно складалося із приміщень: 2-1 площею 6,4 кв. м; 2-2 площею 4,6 кв. м; 2-3 площею 22,8 кв. м; 2-4 площею 8,1 кв. м; 3-2 площею 14,6 кв. м; 3-1 площею 5,4 кв. м; IV площею 5,9 кв. м; сараю, погреба, сараю з прибудовою, сараю з погребом.

У липні 2006 року вона дізналася, що відповідач подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2. за матір‘ю, яка хворіла, не доглядав, матеріальної допомоги не надавав, ОСОБА_1. просила усунути його від спадкування.

ОСОБА_2. заявив зустрічний позов про визнання права власності на 13/40 часток будинку АДРЕСА_1 в м. Вінниці у порядку спадкування після смерті матері.

Рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 16 грудня 2009 року у задоволенні позовів відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року зазначене судове рішення в частині відмови у позові ОСОБА_2. скасовано та позов задоволено. Визнано за ОСОБА_2. право власності на 13/40 часток будинку у порядку спадкування за законом після смерті матері, ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. У решті рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Районний суд, відмовляючи у позові ОСОБА_1. про усунення ОСОБА_2. від спадкування, виходив із недоведеності позовних вимог.

Відмовляючи у позові ОСОБА_2. про визнання права власності на 13/40 часток будинку, суд зазначив, що ОСОБА_2. має право на спадкування ? частки спадкового майна та може оформити своє право у встановленому законом порядку – через нотаріальну контору.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення районного суду в частині вимог ОСОБА_2. та ухвалюючи рішення про задоволення його позову, посилався на те, що частина житлового будинку, яка є власністю спадкодавця, самовільно перебудована, а тому між сторонами виник спір з приводу права власності на спадкове майно, що позбавляє нотаріуса можливості видати свідоцтво про право на спадщину.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_3. – мати сторін, яка була власником 13/20 часток будинку АДРЕСА_1 в м. Вінниці.

На а.с. 1 т. 2 знаходиться технічний паспорт на будинок, з якого вбачається, що приміщення №№ 4-8, кухня, прихожа, ванна, комора є самовільно зведеними, частина приміщень, яка належала спадкодавцю, переобладнана.

У порушення вимог ст. 316 ЦПК України апеляційний суд не дав належної оцінки тому, що у спірній частині будинку проведено переобладнання та споруджено нові приміщення замість старих, що призвело до зміни розміру, кількості та конфігурації приміщень. Визнаючи за ОСОБА_2. право власності на 13/40 часток будинку, апеляційний суд фактично визнав за ним право власності на самовільно збудовані приміщення, які ніколи не належали спадкодавцю.

Крім того, вирішуючи питання про визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_2., суд не зазначив конкретні приміщення в будинку та надвірні забудови, які є спадковими і на які визнав право власності в ідеальній частці.

Рішення апеляційного суду за своїм змістом не відповідає вимогам ст. 316 ЦПК України.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині позовних вимог ОСОБА_2. до ОСОБА_1. про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування підлягає скасуванню з передачею справи в цій частині на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року в частині позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку у порядку спадкування скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд. У іншій частині рішення апеляційного суду Вінницької області від 2 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.