6-23571св09 Про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди - 25.11.2009 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" про стягнення заробітної плати та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" (далі – ВАТ "Шкірвзуття") на рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 2 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2009 року,

У листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що відповідачем їй несвоєчасно виплачена заробітна плата після звільнення. Просила стягнути середню заробітну плату за весь час затримки розрахунку при звільненні в сумі 21 210 грн. та моральну шкоду в сумі 30 тис. грн.

Рішенням Центрального районного суду м. Сімферополя від 2 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2009 року, позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ "Шкірвзуття" на користь позивачки заробітну плату в сумі 20 321 грн. 08 коп., в решті позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ВАТ "Шкірвзуття" просить скасувати судові рішення в частині задоволення позову та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що з 1968 року ОСОБА_1 працювала у ВАТ "Шкірвзуття", з 15 серпня 1996 року – на посаді начальника шкірвиробництва.

2 квітня 2004 року ОСОБА_1 звільнена з посади начальника шкірвиробництва за п. 1 ст. 36 КЗпП України (наказ від 1 квітня 2004 року № 26п).

На день звільнення заборгованість із заробітної плати за період з листопада 2003 року до квітня 2004 року склала 4 907 грн. 30 коп., яка їй була виплачена лише 13 червня 2005 року

Задовольняючи позов ОСОБА_1 та стягуючи на її користь середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні на підставі ст. 117 КЗпП України в сумі 20 321 грн. 08 коп., суди виходили із середньомісячної заробітної плати позивачки в розмірі 1 417 грн. 75 коп. (а.с. 6).

Однак з таким висновком не можна погодитись, оскільки на порушення норм ст. ст. 213, 214 ЦПК України, ст. 117 КЗпП України та пп. 2, 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) , судами для обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку взятий середній заробіток позивачки за 12 місяців, а не за останні два місяці, що передували звільненню, при цьому не встановлено, які саме виплати включені до складу цього заробітку та чи підлягають ці виплати врахуванню при обчисленні середньої заробітної плати.

Крім того, при визначенні розміру відшкодування необхідно враховувати розмір спірної суми, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком працівника та інших обставин справи (п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" (v0013700-99) ).

За таких обставин судові рішення в частині задоволення позову про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Шкірвзуття" задовольнити.

Рішення Центрального районного суду м. Сімферополя від 2 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2009 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільнення скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Центрального районного суду м. Сімферополя.