Суддя Верховного Суду України Ярема А.Г., розглянувши 25 листопада 2009 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно,

У лютому 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 21 січня 2007 року її батько – ОСОБА_2, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, склав заповіт, згідно з яким заповів належне йому майно ОСОБА_3

Вважаючи, що волевиявлення її батька щодо складання вказаного заповіту не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, оскільки за життя останній не мав наміру складати заповіту на користь відповідачки, а говорив, що все спадкове майно залишить їй, просила визнати спірний заповіт недійсним та визнати за нею право власності на житловий будинок й земельні ділянки.

Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2009 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неповне з’ясування судами обставин, що мають значення для справи, і порушення норм процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.

За змістом ч. 1 ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні судів першої та апеляційної інстанції чи відкинуті ними, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу та про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги і зміст оскаржуваних судових рішень не дають підстав для висновку про те, що судами допущено порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права, яке призвело до неправильного вирішення справи, та зазначені доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необгрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним та визнання права власності на спадкове майно за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 27 травня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 9 жовтня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.