Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Пшонки М.П., Жайворонок Т.Є.,

Костенка А.В., Прокопчука Ю.В., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа – приватний нотаріус Ареп’єва О.О., про розірвання договору довічного утримання та визнання права власності на квартиру за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2008 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2008 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 липня 2004 року на підставі договору купівлі-продажу придбала у власність однокімнатну квартиру №АДРЕСА_1. 4 серпня 2004 року вона уклала з відповідачкою договір довічного утримання, відповідно до якого передала ОСОБА_2 у власність указану квартиру, а остання зобов’язалася забезпечувати її триразовим щоденним харчуванням, придатним для носіння одягом і взуттям, лікувальними засобами, щонеділі забезпечувати готівкою в сумі не менше ніж один неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Вважає, що договір підлягає розірванню, оскільки тільки перші два місяці відповідачка приносила продукти, ліки та 50 грн. Починаючи з жовтня 2004 року, ОСОБА_2 перестала виконувати навіть частково покладені на неї зобов’язання по утриманню позивачки.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 13 лютого 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2008 року, розірвано договір довічного утримання, укладений 4 серпня 2004 року, між ОСОБА_1. і ОСОБА_2, засвідчений приватним нотаріусом Ареп’євою О.О. Визнано право власності на квартиру №АДРЕСА_1 за ОСОБА_1. Зобов’язано приватного нотаріуса зняти заборону на відчуження зазначеної квартири.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги, заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов’язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Згідно зі ст. 304 ЦПК України справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції.

Апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними згідно зі ст. 305 ЦПК України.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що апеляційний суд ухвалив рішення за відсутності ОСОБА_2, не маючи даних про те, що вона була повідомлена у встановленому законом порядку про час і місце апеляційного розгляду справи.

З урахуванням наведеного ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий апеляційний розгляд із підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Ухвалу апеляційного суду Донецької області від 25 червня 2008 року скасувати, справу передати на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.