Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :

Лихути Л.М., Охрімчук Л.І., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) "Аміко-Кераміка" про визнання протоколу й рішення зборів учасників товариства та довіреностей дійсними,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом до ТОВ "Аміко-Кераміка", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, посилаючись на те, що вона працювала головним бухгалтером ТОВ "Аміко-Кераміка", 18 червня 2002 року збори учасників цього товариства прийняли рішення про продаж директору товариства ОСОБА_7 квартири, 1 листопада 2000 року та 20 липня 2002 року товариство на її ім’я видавало довіреності на право вчинення дій від його імені й вона такі дії вчиняла, в тому числі уклала з ОСОБА_7 договір купівлі-продажу квартири, однак у подальшому відповідачі поставили під сумнів законність довіреностей, на підставі яких вона діяла, та заперечують дійсність рішень, прийнятих на загальних зборах 18 червня 2002 року.

Згодом за заявою позивачки судом залишено без розгляду її позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

ОСОБА_1 позов до ТОВ "Аміко-Кераміка" уточнила й просила визнати дійсними станом на 23 липня 2002 року видані їй відповідачем довіреності від 1 листопада 2000 року та від 20 липня 2002 року, а також протокол № 12 від 18 червня 2002 року зборів учасників ТОВ "Аміко-Кераміка" і прийняте на цих зборах рішення.

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 28 травня 2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі Михайлов К.І. в інтересах ТОВ "Аміко-Кераміка", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 просить скасувати ухвалені в справі судові рішення та закрити провадження в справі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Доводи скарги та матеріали витребуваної справи не дають підстав для висновку, що судами при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, а тому доводи касаційної скарги в цій частині не можуть бути визнані як підстава для призначення справи до судового розгляду.

Оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Cудової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Михайлова Константина Івановича в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Аміко-Кераміка", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити, заочне рішення Луцького міськрайонного суду від 10 квітня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 28 травня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.