Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення дольової частки вартості монтажу ділянки газопроводу спільного користування та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2007 року,

У квітні 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3. звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що з метою газифікації житлових будинків по вул. Совхозній у с. Бахмутівка Новоайдарського району Луганської області 22 травня 2002 року ними був створений кооператив "Валентина". За власні кошти вони виконали роботи з проектування, прокладання та монтажу газопроводу середнього тиску загальною довжиною 280 метрів і загальною вартістю 6 725 гривень.

Після завершення будівництва газопровід був переданий на баланс Райгородського управління по експлуатації газового господарства філіалу АТ "Луганськгаз".

У вересні 2005 року до побудованого ними газопроводу без їхньої згоди був підключений газопровід довжиною близько 100 метрів, який побудували відповідачі – члени кооперативу "Газ".

Вважають, що відповідачі скористались побудованим ними газопроводом, а тому просили стягнути з них оплату вартості дольової участі монтажу газопроводу по 506 гривень із кожного.

Під час розгляду справи позивачі доповнили свої вимоги і з урахуванням витрат кожного члена кооперативу "Валентина" та кооперативу "Газ" на проведення газопроводу виходячи з принципу справедливості просили стягнути з кожного відповідача по 3 445 гривень 09 копійок.

Відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою про стягнення з позивачів моральної шкоди в сумі 3 000 гривень, завданої перешкодами в здійсненні будівництва газопроводу та вимаганням від нього грошових коштів.

Рішенням Новоайдарського районого суду Луганської області від 6 грудня 2006 року первісний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_8 по 3 445 гривень 09 копійок на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 28 серпня 2007 року рішення місцевого суду змінено: скасовано в частині стягнення з ОСОБА_6., ОСОБА_5., ОСОБА_4, ОСОБА_7., ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3 вартості дольової частини монтажу ділянки газопроводу в сумі 3 445 гривень 09 копійок із кожного; у цій частині ухвалено нове рішення, яким ці позовні вимоги залишено без задоволення; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального й процесуального права та залишення без змін рішення місцевого суду.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні первісного позову, апеляційний суд виходив із того, що на момент підключення газопроводу, побудованого членами кооперативу "Газ", до газопроводу, побудованого членами кооперативу "Валентина", останній газопровід знаходився в державній власності на балансі Райгородського МУЕГГ. За таких обставин позивачі не є власниками ділянки газопроводу, а тому не мають права на відшкодування шкоди, завданої в результаті використання цього газопроводу. Крім того, діюче законодавство не передбачає оплату вартості дольової участі будівництва газопроводу.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм матеріального й процесуального права.

Судами встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Бахмутівської сільської ради № 31 від 22 травня 2002 року був створений кооператив "Валентина" для проведення газифікації вул. Совхозної в с. Бахмутівка Новоайдарського району Луганської області. Роботи з будівництва гілки газопроводу були виконані частково членами кооперативу, а частково підрядною організацією. Після прокладання газопровід був переданий на баланс Райгородському управлінню по експлуатації газового господарства філії АО "Луганськгаз". Таким чином, цей газопровід був переданий газовому підприємству лише на обслуговування.

Відповідачі у вересні 2005 року до побудованого газопроводу без згоди позивачів підключили газопровід довжиною близько 100 метрів.

Відповідно до п. 4 Положення про будівництво розподільних газових мереж за рахунок коштів населення Української РСР (n0001400-87) (далі – Положення), затвердженого наказом Міністра житлово-комунального господарства від 31 грудня 1987 року, тупікова ділянка газопроводу, побудована за рахунок коштів населення, після закінчення будівництва передається безоплатно на баланс підприємства газового господарства та подальша його експлуатація проводиться у відповідності до Правил безпеки в газовому господарстві.

Згідно з п. 30 Положення (n0001400-87) до побудованих дворових та тупікових вуличних розподільчих газопроводів можуть під’єднуватися інші абоненти, при здійсненні наступних умов:

- погодження місця підключення з підприємством газового господарства;

- оплати дольової участі вартості монтажу ділянки газопроводу загального користування.

Цих вимог Положення апеляційний суд не врахував та дійшов помилкового висновку, що чинне законодавство не передбачає компенсацію частини вартості будівництва газопроводу тими особами, котрі бажають підключитися до нього, як передумову такого підключення.

Оскільки апеляційний суд, ухвалюючи рішення про відмову в позові, не перевірив обґрунтованість рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову, то рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні первісного позову підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2006 року в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати, справу в цій частині передати на новий апеляційний розгляд до цього ж суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.