Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравцова О.В.,

суддів Єрьоміна А.В.,

Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку пенсії, -

У січні 2017 року ОСОБА_2 (надалі також - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києв (надалі - відповідач, Управління), в якому просив:

визнати протиправними дії Управління щодо відмови йому у проведенні перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" в редакції від 12 липня 2001 року відповідно до довідки Генеральної прокуратури України від 24 лютого 2016 року № 18-223зп;

зобов'язати відповідача провести йому перерахунок пенсії на підставі вказаної вище довідки виходячи з 90% від суми заробітку за відповідною посадою, без обмеження граничного розміру пенсії, починаючи з 6 вересня 2016 року та стягнути з відповідача судові витрати.

Постановою Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року позов задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення апеляційної інстанції, залишивши в силі постанову Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року.

Управлінням надіслано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просило скаргу залишити без задоволення, а рішення апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України (2747-15) ).

Відповідно до частини другої статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України здійснює перегляд оскаржуваного рішення в межах касаційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що з липня 1998 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

6 вересня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" (в редакції чинній на час призначення пенсії), при цьому надавши відповідачу довідку про заробітну плату № 18-233 зп від 24 лютого 2016 року.

Управління листом від 22 вересня 2016 року № 23948/09 повідомило позивачу про відсутність законних підстав для перерахунку йому пенсії, обґрунтовуючи свою відмову наступним.

Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) № 213 від 2 березня 2015 року у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Крім того Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" № 911-VІІІ від 24 грудня 2015 року (911-19) з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року продовжує дію Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" (213-19) .

Також відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року № 1013 (1013-2015-п) із постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 № 865 (865-2000-п) виключено пункт 4, яким було передбачено порядок проведення перерахунку пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати державним службовцям.

Не погоджуючись із відмовою Управління, позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку, що дії Управління відносно відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачу є протиправними. Вказав, що право позивача на пенсійне забезпечення не підлягає звуженню чи обмеженню, а тому ОСОБА_2 набув право на перерахунок в подальшому призначеної як працівнику прокуратури пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Суд апеляційної інстанції, приймаючи нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, вказав, що у спірних правовідносинах орган Пенсійного фонду здійснював свої повноваження в межах повноважень та у спосіб, що передбачений законами України, оскільки в Управління відсутні правові підстави для проведення перерахунку пенсії позивачу з урахуванням того, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) скасовано норми, відповідно до яких позивач просить здійснити перерахунок.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, позивач з 27 липня 1998 року отримує пенсію за вислугою років відповідно дло статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру".

Згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про прокуратуру" від 12 липня 2001 року № 2663-III (2663-14) у статтю 50-1 Закону України "Про прокуратуру" були внесенні наступні зміни.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Положення цієї статті поширюються також на пенсіонерів з числа працівників прокуратури, яким до набрання чинності цим Законом призначена пенсія за віком, вислугою років або за інвалідністю безпосередньо з прокурорсько-слідчих посад і посад у науково-навчальних закладах, незалежно від часу виходу на пенсію, за умови наявності у них стажу роботи, передбаченого цією статтею.

Отже, з 12 липня 2001 року позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку із підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до положення пункту 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року (213-19) № 213 у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) .

Необхідно зазначити, що вищенаведені зміни в законодавстві України стали однією з підстав для відмови Управління здійснити перерахунку пенсії позивачу.

Однак, як вбачається із вищенаведеної правової норми, з 1 червня 2015 року скасовано норми саме щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначається, зокрема, відповідно до Закону України "Про прокуратуру" (1789-12) , а не перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Окрім того, Конституційний Суд України у своєму рішеннях від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 (v008p710-99) у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 (v005p710-02) у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України (254к/96-ВР) виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що зміст та обсяг досягнутих працівниками прокуратури соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, при перерахунку пенсії працівникам прокуратури мають застосовуватись норми, що визначають порядок перерахунку пенсії, яка діяла на момент призначення пенсії.

Дана правова позиція викладена також у постанові Верховного Суду України від 6 жовтня 2015 року справа № 127/11720/14-а.

Отже, суд першої інстанції правомірно визнав за позивачем право на перерахунок пенсії, оскільки скасування порядку нарахування пенсій за спеціальними законами з 1 червня 2015 року та подальше призначення таких пенсій на загальних підставах, не впливає на можливість проведення перерахунку пенсії, призначеної раніше, у відповідності до діючих на час її призначення норм Закону № 1789 (1789-12) .

Щодо посилань Управління на скасування частин тринадцятої та вісімнадцятої статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру", які регулювали саме порядок перерахунку пенсії, колегія суддів зазначає наступне.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" (76-19) , що вступив в силу 25 квітня 2015 року, були внесені зміни у статтю 50-1 Закону України "Про прокуратуру". Відповідно до даних змін умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Однак, на даний час Кабінетом Міністрів України відповідний акт не було прийнято.

Частиною третьою статті 21 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування при перерахунку пенсії працівникам прокуратури норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. У свою чергу, нормами, які визначають механізм проведення перерахунку пенсії за вислугу років прокурорам є частини тринадцята та вісімнадцята статті 50-1 Закону № 1789-ХII.

Окрім того, необхідно зазначити, що відсутність норми законодавства стосовно умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, взагалі позбавляє даних осіб права на такий перерахунок.

Таким чином, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції помилково зазначив у оскаржуваному рішенні щодо відсутності у позивача права на перерахунок пенсії.

У свою чергу, суд першої інстанції правомірно вказав на протиправність дій та рішення Управління, у зв'язку з чим скасував його.

Відповідно до статті 226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 222, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2017 року -скасувати.

Постанову Подільського районного суду м. Києва від 22 березня 2017 року - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.