Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" про збільшення розміру відшкодування шкоди, завданої каліцтвом,

У лютому 2009 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 19 липня 1969 року з вини відповідача він отримав каліцтво, є інвалідом третьої групи з втратою 100% професійної працездатності.

На підставі судових рішень від 21 січня 1972 року, від 16 жовтня 1992 року йому відшкодовується втрачений заробіток. Останнім рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 21 січня 2006 року йому визначено на відшкодування по 949 грн. 40 коп. щомісяця, починаючи з 1 січня 2006 року.

Оскільки зросла мінімальна заробітна плата, прожитковий мінімум для непрацездатних, середньомісячна заробітна плата, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь доплату загальної суми індексації з відшкодування шкоди за період з 1 січня 2006 року до лютого 2009 року в сумі 8 972 грн. 46 коп. та визначити з березня 2009 року розмір щомісячного відшкодування в сумі 1 448 грн. 70 коп.

Рішенням Кременчуцького районного суду Полтавської області від 8 травня 2009 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2009 року, позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" (далі – ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю") на користь ОСОБА_1 8 972 грн. 46 коп. доплати з відшкодування шкоди та зобов’язано ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" виплачувати ОСОБА_1 по 1 448 грн. 70 коп. щомісяця, починаючи з 1 березня 2009 року безстроково. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ВАТ "Кременчуцький завод технічного вуглецю" просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Кременчуцький завод технічного вуглецю" відхилити.

Рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 8 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 30 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.