Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про знесення самочинно зведеної будівлі та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_1, виконавчого комітету Євпаторійської міської ради, КРП "БРТІ м. Євпаторії", об‘єднання співвласників багатоквартирного будинку "Курзал 7" про усунення перешкод у користуванні власністю,

У липні 2006 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначала, що вона є власником 3/100 частин (АДРЕСА_1. Вказаний будинок складається з кількох багатоквартирних жилих будинків та з численних господарських споруд.

За довгі роки склався визначений порядок користування земельною ділянкою, яка раніше належала міській раді.

Від колишнього власника до неї перейшла у користування земельна ділянка під її вікнами з південної сторони будинку.

Відповідачка – ОСОБА_2 є власником квартир № 27-29 та користується земельною ділянкою під своїми вікнами з північної сторони. Однак без її, позивачки, згоди ОСОБА_2 самочинно здійснила будівництво на земельній ділянці, якій вона (позивачка) користується. Крім того, відповідачка побудувала туалет-душ літ. "100", що знаходиться на відстані 3 м від її квартири та який ОСОБА_1 просила зобов’язати ОСОБА_2 знести.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявили зустрічний позов до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, посилаючись на те, земельна ділянка, на якій розташований їхній будинок, належить об‘єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Курзал 7", однак відповідачка у 2006 році самовільно встановила огорожу та хвіртку, що перешкоджає вільному доступу до їх квартири.

Рішенням Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2009 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобов’язано ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за власний рахунок знести самочинну прибудову літ. "100" (душ-туалет розміром 1,7х2,8) до АДРЕСА_1. У решті позову відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено. Зобов’язано ОСОБА_1 знести за власний рахунок самовільно зведені огорожу та хвіртку, встановлені біля літ. "26-кж" АДРЕСА_1. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить зазначені судові рішення в частині задоволення позову ОСОБА_1 скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 23 лютого 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 липня 2009 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.