Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", третя особа - комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконною відмови у видачі свідоцтва про право власності на житло та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що вони є наймачами квартириАДРЕСА_1. Цей будинок знаходиться в повному господарському віданні державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" (далі - МДЦ "Артек").

У 2004 році вони отримали відмову відповідача в задоволенні їхньої заяви щодо оформлення передачі вказаної квартири в приватну власність.

Вважаючи свої права порушеними, позивачі просили визнати зазначену відмову незаконною, зобов'язати МДЦ "Артек" розглянути вказану заяву і видати свідоцтво про право власності на житло.

Заочним рішенням Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2007 року, позов задоволено, ухвалено визнати вказану відмову відповідача незаконною; зобов'язати МДЦ "Артек" розглянути заяву ОСОБА_2. і ОСОБА_1 щодо приватизації ними спірної квартири і видати позивачам свідоцтво про право власності на зазначену квартиру.

В обгрунтування касаційної скарги МДЦ "Артек" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визначено вичерпний перелік будинків (квартир), які не підлягають приватизації, тому вважав, що даною нормою не заборонена приватизація спірної квартири, а розпорядження керівника державного управління справами від 18 грудня 2002 року № 618 "Про перелік житлових будинків та квартир у них, що знаходяться на території державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", і які не підлягають приватизації" і постанова Верховної Ради Криму від 11 березня 1994 року № 524-1 про приватизацію житла, розташованого на території цілісних рекреаційних майнових комплексів, що знаходяться в трикілометровій зоні узбережжя Криму, не відповідають вказаній ст. 2 Закону.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" у редакції Закону України від 22 лютого 1994 р. № 3981-XII (3981-12) не підлягають приватизації: квартири-музеї; квартири (будинки), розташовані на територіях закритих військових поселень, підприємств, установ і організацій, природних та біосферних заповідників, національних парків, ботанічних садів, дендрологічних, зоологічних, регіональних ландшафтних парків, парків-пам'яток садово-паркового мистецтва, історико-культурних заповідників, музеїв-заповідників; кімнати в гуртожитках; квартири (будинки), які перебувають в аварійному стані (в яких неможливо забезпечити безпечне проживання людей); квартири (кімнати, будинки), віднесені у встановленому порядку до числа службових, а також квартири (будинки), розташовані в зоні безумовного (обов'язкового) відселення, забрудненій внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. рішенням Конституційного Суду України від 28 вересня 2000 року № 10-рп/2000 (v010p710-00) положення п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" визнано таким, що відповідає Конституції України (254к/96-ВР) .

Судами встановлено, що в березні 2004 року ОСОБА_1., посилаючись на те, що вона зі своїм сином, ОСОБА_2., є наймачами квартири АДРЕСА_1, звернулась до відповідача як органу приватизації з питанням щодо приватизації зазначеної квартири.

Спірна квартира знаходиться в будинку, який розташований на наданій у користування МДЦ "Артек" земельній ділянці (а.с. 29 – 31). МДЦ "Артек" є державним підприємством і цілісним рекреаційно-майновим комплексом (а.с. 33), а вказана земельна ділянка є парком-пам’ятником садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Кипарисний".

З огляду на зазначене у судів були відсутні правові підстави для висновку, що спірна квартира відноситься до об'єктів приватизації, та задоволення позову.

Проте суди на викладені вимоги законодавства належної уваги не звернули й у порушення ст. ст. 213, 214 ЦПК України, встановивши обставини, що мають значення для справи, не надали їм відповідної оцінки.

Крім того, не можна погодитися з посиланням судів на рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2001 року в справі за позовом Волобуєвої З.П. до МДЦ "Артек" про визнання відмови в приватизації квартири безпідставною, оскільки питання застосування норм права, зокрема ст. 2 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" не можна визнати обставинами, встановленими судовим рішення у цивільній справі, тому воно не є підставою звільнення від доказування. рішенням колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 6 травня 2010 року вказане рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 березня 2001 року, ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 липня 2001 року та ухвалу колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 17 квітня 2002 року було скасовано й у задоволенні позову Волобуєвої З.П. відмовлено.

Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" задовольнити частково.

рішення Ялтинського міського суду Автономної Республіки Крим від 31 січня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 20 серпня 2007 року скасувати, ухвалити нове рішення.

У позові ОСОБА_1, ОСОБА_2 до державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек", третя особа - комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконною відмови у видачі свідоцтва про право власності на житло та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

рішення оскарженню не підлягає.