Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - судді суддів:

Іваненко Я.Л., Головчук С.В., Мойсюка М.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Головного управління Національної поліції в Рівненській області, Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області про визнання незаконним висновку, скасування наказу, поновлення на роботі та зобов'язання вчинити певні дії за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року,

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив: визнати незаконним висновок Атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26 лютого 2016 року про невідповідність його займаній посаді та необхідність звільнення з поліції через службову невідповідність; визнати протиправним та скасувати наказ № 37 о/с від 14 березня 2016 року в частині його звільнення зі служби в поліції відповідно до частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у запас через службову невідповідність); поновити його на посаді інспектора роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області з 14 березня 2016 року; зобов'язати Головне управління Національної поліції в Рівненській області нарахувати та виплатити грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 14 березня 2016 року по день поновлення на роботі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що звільнення позивача є незаконним, безпідставним та таким, що здійснено з порушенням вимог чинного законодавства. До того ж, атестаційна комісія, приймаючи рішення, не в повній мірі врахувала всі обставини та дійшла помилкового висновку про службову невідповідність позивача.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Головне управління Національної поліції в Рівненській області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, що суди не врахували, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, приймаються на таку службу саме за умови їх відповідності вимогам до поліцейських, визначених Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) . Не враховано також і того, що позивач особисто зареєструвався в єдиній відомчій телекомунікаційній мережі для проведення атестування, чим виявив бажання встановити його відповідність займаній посаді та можливий кар'єрний ріст. Крім того, зазначає, що суди помилково виходили з того, що підстав для проведення атестування позивача не було, оскільки атестування останнього проводилось з підстав, передбачених пунктами 1-3 частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 16 липня 2005 року.

07 листопада 2015 року Головним управлінням Національної поліції в Рівненській області прийнято наказ № 4 о/с про призначення тих, хто прибув з Міністерства внутрішніх справ, з присвоєнням спеціальних звань поліції в порядку переатестування та установленням посадових окладів згідно штатного розпису, з 07 листопада 2015 року. Так, позивача, який мав спеціальне звання старший лейтенант міліції, призначено інспектором роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області, та присвоєно спеціальне звання - старший лейтенант поліції.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 26 січня 2016 року № 16 "Про організацію проведення атестування особового складу Головного управління Національної в Рівненський області" з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Рівненській області та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією Головного управління Національної поліції в Рівненській області, починаючи з 04 лютого 2016 року, створити атестаційні комісії Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6; зобов'язано посадових осіб відділів поліції, структурних і підпорядкованих підрозділів Головного управління Національної поліції в Рівненській області скласти списки поліцейських, які підлягають атестуванню, підготувати атестаційні листи на поліцейських, додаткові матеріали щодо проходження служби поліцейськими та довести до відома поліцейських інформацію про час та місце проведення засідань атестаційної комісії.

08 лютого 2016 наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області № 23 "Про затвердження персонального складу атестаційних комісій Головного управління Національної поліції в Рівненській області" затверджено персональний склад атестаційної комісії № 4, а Головою Національної поліції України погоджено персональний склад атестаційної комісії № 4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області.

26 лютого 2016 року атестаційною комісією № 4 Головного управління Національної поліції в Рівненській області проведено атестацію позивача, за результатами якого останній займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 14 березня 2016 року № 37 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4, інспектора роти дорожньо-патрульної служби, підпорядкованої Головному управлінню Національної поліції в Рівненській області, звільнено зі служби в поліції у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік) за пунктом 5 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (через службову невідповідність).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстав для проведення атестування позивача не було. Крім того, висновок комісії невмотивований та не підтверджений жодними матеріалами чи доказами, відсутні у висновку і відомості про те, в чому саме проявляється невідповідність позивача займаній посаді.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з вказаними висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження ними служби в Національній поліції України регулюються нормами Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) , пунктами 8, 9, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" якого передбачено, що з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.

Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції. Працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України "Про Національну поліцію" (580-19) , відповідно до частини 1 статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Згідно частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерством внутрішніх справ від 17 листопада 2015 року № 1465 (z1445-15) (далі - Інструкція) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Отже, кожна із зазначених у частині другій статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, атестацію позивача проведено в порядку атестації усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом з тим, положення частини 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини другої статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких проведення атестації є неправомірним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) передбачено, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Вирішуючи спір, суди попередніх інстанцій встановили, що наказ Головного управління Національної поліції України в Рівненській області від 07 листопада 2015 року № 4 о/с, згідно з яким ОСОБА_4 прийнято на службу до поліції з призначенням на відповідну посаду, не містить жодних застережень про тимчасовість призначення позивача на цю посаду, а тому питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще з листопада 2015 року у момент видання наказу про прийняття його на службу.

Враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" (580-19) не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, суди дійшли висновку, що атестування позивача проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.

Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, суди зазначили, що зміст атестаційного листа ОСОБА_4 складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що позивач займаній посаді відповідає. За результатами тестування позивач отримав 37 балів за загальне тестування та 29 балів за професійне тестування, тобто подолав мінімальний бар'єр у 25 балів.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

За таких обставин, коли атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 16 розділу ІV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи позивача, не аналізувала в сукупності повноту виконання позивачем функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, не враховувала наявність заохочень та дисциплінарних стягнень тощо, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи та мотиви, викладені відповідачем у касаційній скарзі про незаконність судових рішень, порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, безпідставні, не ґрунтуються на законі та фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з висновками судів, а тому правового значення не мають та правильності висновків судів не спростовують.

Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Тому колегія суддів, перевіривши у межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, дійшла висновку, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2016 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.