Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України Луспеник Д.Д.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

Рішенням Суворовського районного суду міста Одеси від 26 червня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 1 500 грн. аліментів щомісячно на утримання дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 починаючи з 11 березня 2009 року та до досягнення дітьми повноліття, по 8 люте 2010 року включно, далі по 500 грн. щомісячно на утримання ОСОБА_5, до досягнення ним 18-річного віку - по 17 липня 2018 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти у розмірі 1 тис. грн. щомісячно на утримання дітей, які продовжують навчання: ОСОБА_3, ОСОБА_4, з 8 лютого 2010 року та досягнення ними 23-річного віку, а саме до 8 лютого 2015 року.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.

Рішення місцевого суду змінено в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі по 250 грн. на кожного щомісяця, починаючи з 11 березня 2009 року і до повноліття дітей; на ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – до 8 лютого 2010 року, на ОСОБА_5 - до 17 липня 2018 року.

Рішення Суворовського районного суду міста Одеси в частині стягнення аліментів на утримання дітей, які продовжують навчатися скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні вказаних вимог відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Розподілено судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України, суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Зі змісту оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції й доданих до касаційної скарги матеріалів вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені у ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України, у разі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов’язкового скасування судового рішення.

На підставі наведеного та керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,

У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Одеської області від 21 вересня 2009 року відмовити.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.